Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Майкл Віллард виступає на презентацiї виставки. (Фото Укрінформ.)
В оптимістичній теорії кількох життів є один суттєвий мінус: її ланцюговий процес. Хочеться всього й відразу. Прикро усвідомлювати, що якась, можливо, навіть краща іпостась чекає на тебе в іншому житті, а зараз доводиться тішитися тим, що маєш. Хоча й з цією теорією, за великим бажанням, можна посперечатися.
Майкл Віллард — відомий бізнесмен, громадський діяч, який має досвід директора офісу сенатора Роберта Берна, лідера демократичних сил США, радника з питань комунікацій, міжнародних відносин, внутрішніх справ... Сьогодні він — засновник і президент відомої піар-компанії «Willard Grоup». Ця вельми поважна посада зовсім не заважає йому бути досить цікавим і плідним художником та збирати навкого своїх благодійних проектів достатньо однодумців. Днями у галереї «L-Art» пройшла виставка творів Майкла Вілларда «Люди і країни: очима однієї людини». Експонувалися 53 картини, написані паном Віллардом протягом дев'яти років його роботи в Україні.
Мистецтвознавці відзначають підкреслену емоційність його полотен, які здатні подивувати і... примусити замислитися над тим, а що ж таке жанр і чи так уже й точно треба дотримуватися його канонів. Сам Майкл Віллард визнає, що принципово нехтує так званою «школою» образотворчого мистецтва, правила ж гри, за якими розвивається мистецький процес, не зазубрює, а відчуває. Не економить на іронії та симпатії, не переймається пропорціями, зосереджуючи увагу на настрої чи погляді свого героя...
«Люди та країни: очима однієї людини» — це не лише художня виставка, а й благодійний проект, мета якого — підтримати літніх людей, що мешкають у Будинку для людей похилого віку. На відкритті виставки розпочався аукціон, що тривав протягом трьох днів, виручені кошти від якого і будуть переказані на рахунок київського притулку. Кожну картину супроводжувала табличка, на якій усі бажаючі могли вписати свої ставки. Вже в перший день виставки-аукціону було продано шість картин — за них новоспечені власники виклали понад дві тисячі доларів.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>