«Депортація» газет

21.11.2007
«Депортація» газет

Український культурний центр у Москві. Саме тут доречно було б розмістити українську бібліотеку — щоб не шукати рідкісні видання на смітниках.

У російській столиці, очевидно, серйозно побоюються поширення «бандерівщини» на берегах Москви–ріки. Після резонансного нападу хуліганів з «Євразійського союзу молоді» на виставку, присвячену Голодомору, українці Москви знову б’ють на сполох: з Бібліотеки української літератури зникли (може, назавжди) підшивки українських газет за 1989—2006 роки та унікальні екземпляри українських видань і видань української діаспори в Росії ХІХ—ХХ століть. Стоси газет минулого понеділка рано–вранці поскладали у причеп відкритої вантажівки і вивезли невідомо куди. Акту, в якому б реєструвалося вивезене, ніхто не складав.

Є підстави хвилюватися за долю газетних архівів, яких немає більше ніде в Росії, адже з українською бібліотекою в Москві не все так просто. Як розповів «УМ» керівник організації «Українці Москви» Валерій Симоненко, в Бібліотеку української літератури, що по вулиці Трифонова, 61, працівників відбирали спочатку з українців, які знали мову й культуру. «Бібліотека підпорядковується московській владі, тож ми підбирали персонал, включно з директором, а вони затверджували», — розповідає пан Валерій. Із розгортанням «путінського курсу», однак, усе змінилося. «Спочатку без погодження з нами призначили нову директорку — Наталію Шаріну. Вона росіянка, не знає ні української мови, ні культури і вважає, що на її посаді це й не потрібно», — каже керівник «Українців Москви». Після цього українців з бібліотеки почали систематично звільняти, поки їх не залишилося троє, а натомість нова директорка набрала на роботу людей, які української мови «ні му–му», не кажучи вже про літературу. Саме за вказівкою Наталії Шаріної вивезли українські газети. «На мою думку, пані Шаріна є «політичним термінатором», — каже пан Симоненко. — Її призначили директором бібліотеки для того, аби контролювати цей «розплідник націоналізму і бандерівщини». Українськими газетами, проте, користувалися не лише діаспорянці, а й російські науковці–україністи.

У московському Управлінні культури пояснили «депортацію» газет тим, що, мовляв, «вони не оприходувані», пообіцявши однак, що до бібліотеки підшивки повернуть. Невідомо, проте, коли і чи в повному обсязі газети повернуться на бібліотечні полиці, чи їх, може, «оприходують» як паливо. Для обігріву загадкової і не завжди толерантної російської душі.

 

ДО РЕЧІ

«Євразійцям» дали по 10 діб буцегарні

Прєснєнський суд Москви засудив трьох екстремістів «Євразійського союзу молоді»: Олександра Бовдунова, Іллю Дмітрієва та Володимира Нікітіна — за погром, який вони спробували влаштувати на виставці, присвяченій Голодомору 1932—1933 років «Розсекречена пам’ять», що відбувалася в Українському культурному центрі в російській столиці. «Євразійцям» дали по десять діб адміністративного арешту, кваліфікувавши їхні дії як хуліганство.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>