Уряд без «винятків»

У п’ятницю президент Польщі офіційно призначив Дональда Туска прем’єр–міністром. За тиждень Сейм має затвердити новий склад уряду.

Сам процес «передачі влади» минув мирно, щоправда екс–прем’єр Ярослав Ка­чинський не був присутній на урочистому прийомі, обмежившись вітальним листом до Дональда Туска. За словами нового глави уряду, «лист короткий, на три речення, з побажаннями успіху і без жодних порад». Щоправда, певний символізм у відсутності Ярослава Качинського таки є, адже, за протоколом і неписаними нормами етики, процедура «передачі влади» проходить за участі прем’єрів –попередників.

Президент Польщі був максимально ґречним, призначивши всіх членів нового уряду, запропонованих партіями–переможицями дострокових виборів. Річ у тім, що найбільше застережень з боку глави польської держави викликали кандидатури міністрів закордонних справ Радослава Сікорського та юстиції — Збігнєва Цвянкальського. Але навіть вони, за кілька днів вагань президента, отримали міністерські портфелі. Щоправда, без президентської посмішки. Лех Качинський дещо іронічно побажав новому урядові успіхів у виконанні передвиборчих обіцянок, адже ГП пообіцяла країні такий собі «польський прорив».

Отже, посаду віце–прем’єра і міністра економіки обійняв Вальдемар Павляк, шеф ПСЛ — партії аграріїв, що допомогла «Платформі» сформувати урядово–парламентську коаліцію, а Гжегож Схетина від ГП став віце–прем’єром і міністром внутрішніх справ та адміністрації. Міністерство оборони очолив Богдан Кліх. Туск вирішив «зняти» з посади віце–міністра оборони Антонія Мацеревича, котрий проводив оприлюднення «комуністичних гріхів» польської військової розвідки. Його відкликали буквально з борту літака, на якому той збирався прямувати з інспекційним візитом до Афганістану. Міністр внутрішніх справ і адміністрації Гжегож Схетина повинен усіляко пильнувати входження Польщі до Шенгенської зони і встановлення «нового» кордону на Сході. А от міністр спорту Мірослав Джевецький основні сили кине на підготовку до проведення «Євро–2012»; він до кінця поточного місяця повинен обрати проект побудови центрального варшавського стадіону.

Перше засідання нового кабінету, що відбулося в п’ятницю, одразу по урочистостях, було присвячене проекту держбюджету. Було вирішено підкоригувати проект, підготовлений попередниками ще 27 вересня, на що, як визнають усі, є обмаль часу. Річ у тім, що, за Конституцією, президент має право розпустити парламент у разі неприйняття бюджетного проекту впродовж чотирьох місяців. Отож необхідно з’ясувати, чи уряд ГП–ПСЛ має «по–новому» працювати зі «старим» проектом, підготовленим «Правом і Справедливістю», чи термін можна «обнулити», враховуючи «новизну» уряду.

Дональд Туск вирішив «підправити» й імідж польської закордонної політики, обтяженої гучними непорозуміннями на польсько–німецькому напрямку. Саме тому новий прем’єр залучає до уряду легендарного «міжнародника» Владислава Бартошевського. На наступному тижні професора призначать на посаду держсекретаря (розшифровка цієї посади, аналога якої немає в Україні, звучить так: «уповноважений уряду з питань відбудови добрих відносин Польщі з закордоном»). Гряде й перегляд кадрових «чисток», проведених Анною Фоти­гою, попередньою керівницею польського МЗС. Ідеться не про повернення на посади комуністів, але суто про компетентних дипломатів, звільнених унаслідок «дивної» кадрової політики Фотиги чи посадової «нелояльності» до Качинських. Зокрема, повинен повернутися в МЗС Єжи Помяновський, один із найдосвідченіших польських дипломатів у справах Сходу — його з МЗС «скоротили» саме за «вказівкою» Качинських. А головна «зміна вектора» — новий міністр оборони Богдан Кліх уже пообіцяв вивести польський контингент з Афганістану до кінця 2008 року і, ймовірно, з Іраку.

До речі, свій перший закордонний візит новий прем’єр–міністр Дональд Туск планує здійснити не до Москви чи Вашингтона. А до «стратегічних друзів» у Вільнюс і європейських «патронів» — у Брюссель. Водночас непоодинокі голоси в оточенні Туска, котрі йому радять першою зробити символічну «службову мандрівку» до Ватикану. n