Прем’єр у ПіСку

У понеділок надвечір пройшло перше після дострокових виборів засідання обох палат польського парламенту — Сейму і Сенату, тобто формально відбулася передача влади від «Права і Справедливості» переможцям — «Громадянській платформі».

Прем’єр–міністр (тепер уже колишній) Ярослав Качинський, він же — голова ПіС, у «прощальній» промові закликав «Платформу» до зміцнення співпраці зі стратегічним союзником — США, наголосивши, що розміщення елементів протиракетного щита на території Польщі є «національним інтересом дер­жави». Також він застеріг від поспішного впровадження в Польщі єдиної європейської валюти (прихильність до цієї ідеї виявляє «Громадянська платформа»). «Заповіт» Ярослава Качинського не прозвучав ефектно через скандальну обставину — його брат Лех Качинський, президент республіки, залишив зал одразу після прийняття депутатами урочистої присяги. Це вперше в історії посткомуністичної Польщі президент не виступив на першому засіданні Сейму.

Угода про урядову коаліцію ще не підписана, але не секрет, що акомпануватимуть наступному прем’єрові Дональду Туску у формуванні нової влади лише аграрії. Коаліціантам вдалося не побити горщиків при розподілі портфелів, адже найбільші тертя викликала посада маршалка Сейму. Спікерську посаду пророкували досвідченому лідеру «Польського народного руху» і двічі прем’єру Вальдемарові Павлякові. Але він не пішов шляхом Мороза і поступився місцем представникові ГП Броніславу Коморовському. Коморовський отримав 292 голоси підтримки на позавчорашньому засіданні Сейму. Спікером Сенату лишився незалежний кандидат, якого підтримує «Платформа», — легендарний діяч «Солідарності» Богдан Борусевич.

За повідомленням президентської канцелярії, на цьому тижні буде проведено всі необхідні бюрократичні процедури, тобто кандидатуру Туска буде подано на посаду прем’єра, а одразу потому він матиме змогу запропонувати склад уряду. Польща повністю вкладається у «графік». Згідно з Конституцією, президент має рівно два тижні від першого засідання новообраного Сейму, аби затвердити новий уряд, себто 19 листопада. У разі ж порушення «графіка» президентом право такого рішення передається народним обранцям у Сейм. Склад нового уряду повинен бути затверджений більшістю голосів за умови присутності у Сеймі не менше половини депутатів. А не пізніше, ніж 3 грудня, новий прем’єр повинен представити урядову програму.

Отже, Тускові для створення повноцінного реформаторського кабміну необхідний 231 депутат, а для конституційної «хірургії» — 307. Аби подолати президентське вето, потребується 276 голосів. І «спікерське» голосування показало, що необхідний для цього «резерв довіри» у «Платформи» є. Парламентська арифметика проста: серед 460 депутатів Сейму 209 належить ГП, 166 — ПіС, 53 — «Лівиці і демократам», 31 депутат–аграрій — із ПСЛ, один депутат репрезентує німецьку меншість. Тобто залучивши голоси ЛіД, «Платформа»може невимушено обійти президентське вето.

Не обійшлося відкриття першого засідання і без політичної сварки, адже ГП заблокувала кандидатуру віце–спікера Сенату від ПіС Збігнєва Ромашевського (як подейкують, повертаючи «боржок» дворічної давності, коли за аналогічних обставин ПіС «бортанув» кандидата від «Платформи»). Але це «квіточки» порівняно зі справжньою війною проти призначення Радослава Сікорського міністром закордонних справ. Проти його кандидатури категорично виступають обидва брати Качинські, наполягаючи, що володіють інформацією, котра виявить несумісність кандидата від ГП з міністерською посадою.

Це лише початок співіснування нових гілок влади. А вже абсолютна більшість поляків чекає на поглиблення напруги між Туском і Качинськими. Соцопитування, проведене службою TNS OBOP на замовлення газети «Дзєннік», свідчить, що 53% респондентів вважають, що між новим прем’єром і Президентом доходитиме до конфліктів. 38% переконані, що такі сутички «матимуть гострий характер».