Український пенсіонер, попри запевняння в доброму ставленні до себе з боку держави, й досі не відчув усієї насолоди бути в центрі її реформаторських потуг. Сьогодні мільйони громадян, які досягли встановленого законодавством вікового цензу, із приреченим виглядом очікують своєї «нової» пенсії. Хоча наперед здогадуються: особливо радіти нема чому. Згідно з уже оприлюдненими даними, середній розмір зростання пенсії після 1 січня становить 4, 2 відсотка.

На початку січня Харків і Самара передали в експлуатацію одній із російських авіакомпаній свій перший спільний Ан-140. Для нашого державного авіапідприємства (ХДАВП) ця подія є фактичним поверненням на російський авіаринок. А для їхнього — чи не єдиним шансом урятувати базове підприємство регіону від повного банкрутства і поповнити парк літаків машинами дефіцитного для Росії класу.

Менше ніж за рік, тобто з 1 січня 2005 року, українські чорноземи стануть товаром, який можна буде купувати і продавати. Це передбачено Земельним кодексом, який доти зберігає мораторій на продаж земель сільгосппризначення.Чи готові ми до цього? Чи може бодай якась частина із наших працелюбних і досі «спраглих» до землi селян скористатися своїм правом не лише продати, а й купити землю? Я про наших з «Ні! ні і ще раз ні!», — такою є відповідь переважної більшості працездатних, але бідних аграріїв, які як вогню бояться продажу сільгоспугідь, оскільки розуміють, що більше втратять, ніж набудуть. А дехто вже шукає шляхи і нелегально продає свій пай, щоб виручити кілька тисяч гривень на одежину дітям і собі. Так що невипадково саме зараз аграрна частина уряду та парламенту починає активно з'ясовувати, чи готова держава до нових земельних відносин.

У кримінальній справі проти Леоніда Козаченка, екс-віце-прем'єра, який за свою аграрну політику зразка 2001—2002 років потрапив за грати, з'явився несподіваний поворот. За два місяці розгляду в Печерському райсуді столиці одіозна 40-томна «праця» Генеральної прокуратури встигла обрости горою свідчень, кожне з яких адвокати підсудного оцінювали як виправдальне, сам схожий на фарс процес помітно втомив суддю, журналістів і громадськість, але всі сумлінно з'являлися на слухання, розуміючи, що розпочате потрібно довести до логічного кінця, аж тут Генпрокуратура (чи то від зміни Генпрокурора, чи то від того, що далися взнаки затяжні свята) надіслала клопотання щодо направлення «справи Козаченка» на... додаткове розслідування.

Україна прямує до Європи. І це, здається, вже ніхто не ризикне заперечити. Отже, i з вимогами Європейського Союзу хочеш не хочеш нам рахуватися доводиться. І коли вже там ратифікували Картахенський протокол, то й від України, природно, очікують створення законодавчої основи для біологічної безпеки. Йдеться тут про речі конкретні. Адже цей протокол є першим міжнародним документом, який регулює відносини між країнами у сфері поводження з генетично модифікованими (ГМ) організмами. З метою допомоги окремим країнам, відібраним Глобальною Екологічною Фундацією, спільно з Організацією Об'єднаних Націй було схвалено проект «Розробка національних рамкових структур з біобезпеки». Офіційно він почав діяти з червня 2001 року, а вже на сьогодні у ньому беруть участь 120 країн світу.