ЦВК без гальм
Уже у вівторок ЦВК Польщі оголосила офіційні результати позачергових парламентських виборів. Як і прогнозували екзитполи, перемогла «Громадянська платформа». А от «піррове» друге місце партії братів Качинських «Право і справедливість» не дає можливості навіть підтримати президентське вето — для цього необхідно щонайменше 185 голосів. А союзників у донедавна всемогутнього ПіСу в новому Сеймі катма — одні ображені чи посварені недоброзичливці.
Згідно з суворою виборчою статистикою, ГП отримала 41,51 відсотка голосів виборців, що еквівалентно 209 депутатським мандатам, ПіС — 32,11%, (166 «депутатомісць»), коаліція «Лівих і демократів» — 13,15% (53 місця), аграрії з «Польського сторонніцтва людового» — 8,91% (31 мандат). У Сеймі знайшлося місце для німецької меншості Польщі, яку гордо представлятиме один депутатмажоритарник. У Верхній палаті парламенту — Сенаті — також лідирує ГП, маючи 60 депутатів. ПіС отримав 39 сенаторів, а один мандат посів незалежний кандидат, невиправдана надія польських лівих, ексміністр закордонних справ Влодзімєж Цімошевич.
Таким чином політична Польща опинилася у вирі інтриги, адже переможцям самотужки створити уряд не вдасться, бо сеймова більшість складається з 231 депутата. Як співав легендарний польський гурт «Будка суфлера» — «для танго потрібні двоє». Сьогодні ж Дональдові Туску потрібні не двоє, а троє.
Хто станцює з Туском?
З посадою прем’єра несподіванок не буде. «Громадянська платформа» вирішила не інтригувати виборців і вже у вівторок надвечір визначила свого кандидата — ним став очільник партії Дональд Туск.
Провідник лібералів на пресконференції запевнив, що коаліційні розмови і підготовка до формування нового уряду йтимуть якнайшвидше, — «жодного дня зволікання», нагадавши, що швидкість залежатиме від визнання уряду президентом Лехом Качинським. Не темнив Туск і щодо формування майбутньої коаліції, запевнивши: «не буде сотень сторінок коаліційних договорів, не буде стабілізаційних пактів», відтепер польська політика «виглядатиме інакше, тобто нормально». Як і передбачала «УМ», головним коаліційним партнером Туска стануть аграрії з ПСЛ, очолюваної досвідченим експрем’єром Вальдемаром Павляком. Радше аграрії не задовольняться лише посадами міністрів сільського господарства, транспорту та охорони довкілля. Подейкують, ПСЛ буде домагатися посади спікера Сейму. Але і ГП має свого кандидата — Броніслава Коморовського. Тож «торги» двох союзників будуть серйозні. Втім особливої напруги не мало би виникнути, адже ПСЛ вважають за партію здорового глузду, та й «Платформа» не бажає війни. Наразі ж Вальдемар Павляк кокетливо натякнув, що вже двічі був прем’єром і знає, що таке важкий хліб урядовця, тож до Кабміну не рветься. «Може, піду в уряд, може, не піду», — заявив Павляк, такаот собі «скромна спікеріада аграріїв».
Коаліцію підтримає і виборчий блок «Лівиці й демократів», демократична частина якого значно більше тяжіє до Туска, ніж до посткомуністичних соратників Кваснєвського.
А от щодо коаліції ГП із ПіС з’явилася ясність — їй не бути. Принаймні Ярослав Качинський категорично заперечив можливість створення подібного утворення.
Почати з початку
Виконання обіцянок — важка задача для переможців виборів, адже фундаментальні економічні реформи проводити треба. Поляки чекають обіцяного Туском економічного дива. Але провідник ГП теж не Коперфільд, та й шлях реформ на початках традиційно спричиняє до непопулярних рішень і зростання безробіття. Пам’ятаєте, як свого часу пересічні поляки люто зненавиділи Лешека Бальцеровича, автора «шокової терапії», хоча вона і стала запорукою нинішнього економічного благополуччя Польщі.
Непростою буде й обіцяна «ревізія» двох років урядування ПіС, адже корупцію братам Качинським приборкати таки вдалося. Вдалося й розігнати кілька кубел старої компартійної мафії, базованої на «відкатах» і «вирішенні питань вручну». Вдалося мінімізувати вплив на прийняття урядових рішень і «гебістів» комуністичного розливу, вдалося активізувати силові відомства. Й більшість поляків справді визнає, що це заслуга Качинських. ГП прийдеться несолодко і при спробах лібералізувати зовнішні відносини, наприклад, із Росією чи Німеччиною, про що вже заявив Дональд Туск. Вочевидь проблемою у стосунках із Вашингтоном стане намір ГП відкликати свій контингент з Іраку, а саме це гарантував Дональд Туск у перший же день, коли стали відомі попередні результати виборів.
Крім економічних трансформацій, найважливішим завданням нового уряду стануть кадрові «усушкиутруски» попередників. «Платформа» вже пообіцяла «визволити громадські масмедіа» зпід політичних впливів. До польської Нацради з питань радіомовлення і телебачення свого часу не змогли потрапити представники опозиційної на той час «Платформи» та посткомуністів, що напряму позначилося на кадрах. Тож зараз новий уряд проводитиме «чистку чистильників». Адже попередня урядова коаліція призначила чимало некомпетентних, але з кришталевими біографіями, чиновників, утім, головним критерієм ставала партійна лояльність.
А от ліквідувати Центральне антикорупційне бюро, засноване Качинськими, Туск не планує, хіба «позбавлятиме політичної ангажованості» й використання у політичній боротьбі спецслужб. Цьому допоможе, на думку Туска, «невідкладна перевірка», адже спецслужбами були порушені закони й інструкції при політичній боротьбі з ГП на цих виборах.