Тріумф «анти–ПіСу»

Офіційні результати дострокових парламентських виборів у Польщі ще не оприлюднено. А за даними екзит–полів, вибори закінчилися тріумфальною перемогою лібералізму над соціал–ізоляціонізмом, перемогою «Громадянської платформи» над «Правом і Справедливістю», і особисто Туска над правлячим дуетом Качинських. Після оголошення попередніх результатів лідер «ГП» Дональд Туск заявив, що «є найщасливішою людиною на землі», що й не дивно, враховуючи, скільки «поту і сліз» коштувала «Платформі» ця перемога.

Зміни очікуються глобальні, адже «Платформа», якщо навіть самотужки не отримає необхідну для формування уряду парламентську більшість, суттєво підкоригує внутрішню і зовнішню політику Качинських у коаліції. Зрештою, «екзитпольні» результати виборів є прогнозованою сенсацією, у масштаби якої вірилося з трудом. Ще напередодні лунали скептичні голоси, мовляв, може повторитися 2005–й рік, коли поляки в ніч виборів засинали з відчуттям перемоги «тускіанців», а прокинулись з перемогою Качинських.

Польська ЦВК не має звички пів­тижня тягнути з оголошенням результатів, тож сьогодні —
зав­тра стануть відомі й офіційні «плоди» виборів. Водночас і ЦВК дісталося на горіхи, бо подекуди на дільницях забракло... бюлетенів для голосування.

Запорукою перемоги «антипісівського» фронту стала надвисока активність виборців — 53,2%, що перевищило «явочні» результати дворічної давності на 13 відсотків. Біля дільниць вишиковувалися давно не бачені Польщею черги. Знайшлися і «причини» для пояснення невдачі «ПіС». Так, на думку прем’єр–міністра Ярослава Качинського, завадою «для гарного танцюриста» стала... «диспропорція підтримки мас–медіа». Попри те, що журналісти справді недолюблюють «ПіС», нинішні результати — це не лише тріумф «Платформи», це й провал внутрішньої політики «ПіС». Поляки масово відкинули «безпомилкову лінію правлячої партії» з її невпинним моралізаторством. Не зійшлося й бачення пріоритетних орієнтирів Польщі. Полякам для «щастя» виявилося замало відлову «комуністичних грішників та корупціонерів». Попри «зміцнення» Качинськими позицій країни на міжнародній арені, поляки обрали шлях відкритості та ліберальних реформ, прагнучи перетворити Польщу на сучасну Ірландію, а не на її середньовічну попередницю. Польський виборець вкрай недовірливо поставився і до реформаторського потенціалу Качинських в економічній галузі.

Щодо переможців. За попередніми неофіційними даними, прихильники Дональда Туска отримали 42,2% голосів, «ПіС» і братів Качинських позитивно оцінило 31,3% виборців. Третьою прийшла перебудована в ліво–ліберальний спосіб формація посткомуністів «Лівиця і демократи» — 13,1%. На четвертому місці вгніздилися польські аграрії з «ПСЛ», отримавши 9%. Черговим «подарунком долі» стала остаточна політична маргіналізація популістів із «Самооборони» й «ультрас» з «Ліги польських родин» з жалюгідними результатами — відповідно 1,5% і 1,3%. Колишні соратники братів Качинських по урядовій коаліції відлітають у політичний вирій, навіть не дотягнувши до тривідсоткового бар’єру, котрий би їм гарантував бюджетну підтримку, необхідну для партійної розбудови.

Не приховував радості й один із найпалкіших критиків Качинських — легендарний Лех Валенса. За його словами, у Польщі під час правління близнюків «коїлись настільки скандальні речі, що з цим треба щось робити», і не виключив, що «в разі доброї перевірки, можливо, і Ярослав Качинський матиме проблеми».

Щодо «мандатного еквіваленту» виборів, то, за даними соціологічної агенції «ОВОР», «Платформа» може розраховувати на 220 крісел у Сеймі, а «ПіС» — на 155. Таким чином «ПіС» набирає на один мандат більше, ніж на попередніх виборах. Але, наголосимо, це згідно з даними екзит–полів, які в цій країні є дуже авторитетними.

Політичні «собраття» Квас­нєвського з «ЛіД» планують отримати 52 мандати, з аграрного ж виборчого списку можуть потрапити до Сейму 32 особи. Перевага ГП буде і в Сенаті, де вона отримає близько 70 мандатів.

Загалом «Платформа» виграла у всій Польщі, за винятком чотирьох східних воєводств. «Право і справедливість» же отримала підтримку жителів сіл та містечок, а також тих, кому за 60. У більшості великих міст перемогли кандидати до Сейму від ГП, а у Варшаві Туск обігнав Качинського з результатом 47 проти 21%. У багатьох мажоритарних округах лідирували теж представники «Платформи». Так, у Кракові поміркований «платформіст» Ярослав Говін обійшов «головного інквізитора» від «ПіС» — міністра юстиції і за сумісництвом генпрокурора Збігнева Зьобру.

Враховуючи попередній характер підрахунків, досі невідомо, чи «Платформі» вдасться самостійно сформувати парламентську більшість, для котрої необхідний 231 депутат. І досі бракує інформації щодо коаліційних намірів Туска, хоча більшість аналітиків зазначає, що ГП схилятиметься до нейтральних польських аграріїв. На користь цієї версії свідчить й опитування, проведене порталом Onet, згідно з яким «громадянсько–аграрну» коаліцію підтримує більшість респондентів — 43%, за коаліцію «Платформи» та посткомуністів з ЛіД — 24%, за союз же ГП–ПіС — 13%.