Повернення з Америки

Дошка, виготовлена сумським скульптором Олегом Прокопчуком, «дихає Бурлюком». Вона не стандартна і відповідає образу того, кого увічнює. Меморіальна дошка нарешті явно засвідчує, що Давид Бурлюк — сумчанин за народженням. Чому на цьому наголошуємо? Таж лунали голоси: чому це українці святкують день народження «батька російського футуризму». Бо народився він в Україні, на хуторі Семиротівка на Лебединщині. І, як свідчить історія, сам цього ніколи не цурався, навіть ставши класиком світового рівня.

У гімназії, на стіні якої встановлено меморіальну дошку, Давид Бурлюк певний час навчався. Саме тут уперше звернули увагу на його художній хист. Тоді гімназія звалася Олександрівською. Віднедавна навчальному закладу, до цього — школі №8, класичній гімназії — повернуто старе ім’я, про що свідчить нова вивіска біля входу. «Через кілька днів повернеться ще одна назва, — пообіцяв cумський міський голова Геннадій Мінаєв, виступаючи на урочистостях із приводу відкриття дошки. — Вулиця, на якій розташована гімназія, знову називатиметься Троїцькою». Сьогодні гімназія стоїть ще на вулиці Дзержинського.

На святкування 125–ї річниці з дня народження Давида Бурлюка приїхала з Америки його онука Мері Клер–Бурлюк. Вона подарувала гімназії, де відтепер знаходитиметься й меморіальна кімната митця, його картину. Втім «меморіальна кімната» — надто офіційна назва. Як говорить заступник голови оргкомітету приуроченої до цих днів літературно–мистецької акції «Будетлянин Давид Бурлюк», проректор Української академії банківської справи Алла Ярова, це буде не просто кімната, а живий осередок мистецтва, своєрідний «Бурлюк–арт–центр». Принаймні так задумується організаторами.

Акція має немало складових: фестів, презентацій, виставок. Але про них та про деякі розкриті таємниці родоводу Давида Бурлюка — в наступних числах «УМ».