Вибачайте, труїться далі

Учора під стінами Міністерства охорони здоров’я зібралися люди, хворі на СНІД, та лікарі. Вони принесли з собою труну, навантажену коробками від неякісних препаратів для ВІЛ–інфікованих. Так вони протестують проти того, що держава закуповує для них неякісні ліки, які, замість полегшувати долю важкохворих, заганяють їх у могилу. Це стосується таких препаратів, як, наприклад, «Ритоком», «Нелфін–250», «Ефавір» та інших, які не схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). «Ми бачимо, що багато людей, які приймають ці препарати, зовсім непрацездатні. Вони постійно блюють, вранці не можуть прокинутися. У них просто відвалюються печінка і нирки», — розповідає Наталя Підлісна, голова об’єднання організацій, які надають допомогу ВІЛ–інфікованим. Прямого свого призначення, а саме — сповільнювати поширення ВІЛ у крові, ці препарати не виконують, переконана пані Наталя.

Ліки для хворих на ВІЛ держава купує оптом, за результатами тендера. Гроші на це виділяють у держбюджеті. Якість ліків покликані контролювати три інституції Міністерства охорони здоров’я, які реєструють препарат. Але, за законом, до тендеру має доступ будь–яка компанія, адже в нас свобода бізнесу. «Весь абсурд — у законі про держзакупівлі, — каже Олександр Орда, перший заступник міністра охорони здоров’я. — Теперішня норма закону — редукційна: закупка повинна проводитися за найнижчою ціною. А торги — річ відкрита, заявку може подати будь–яка фірма. І виходить: виставляється, наприклад, прекрасне західне обладнання, і тут з’являється китайська фірма. Вгадайте, чиє обладнання ми закупимо?». У випадку з ліками для ВІЛ–інфікованих неякісні препарати виготовляють дві індійські фірми, а потім уже в Україні їх розповсюджують декілька дистрибюторів. Ці так звані «ліки» лише прискорюють розвиток хвороби, і через них втрачено не одне життя, каже пані Підлісна, однак лікарі змушені прописувати їх під загрозою звільнення, а наслідки списувати на «важку форму ВІЛ», тоді як на закупівлі препаратів певної фірми нагрівають руки чиновники.

Директор Державного фармакологічного центру Віктор Чумак заявляє, що винні самі лікарі. «Замість того щоб підписувати петиції і звернення до журналістів, лікарі мали б заповнювати спеціальні бланки про шкідливість препарату і відсилати нам, аби ми знімали цей препарат із реєстрації, — каже пан Чумак. — Натомість розслідування таких звернень показує, що у 90 відсотках ситуацій винні самі лікарі, які не розбираються в інструкціях і неправильно застосовують препарат».

Незважаючи на опір ініціативної групи хворих на ВІЛ та ВІЛ–сервісних організацій, тендер влітку цього року таки провели, і у список держзакупівель знову потрапили препарати сумнівної якості. Після офіційного оголошення результатів вони вступлять у силу. Поки цього не сталося, Наталя Підлісна та її соратники опротестують ці результати в суді.