Посвята у козаки, як заведено, відбувалася біля пам’ятника останньому кошовому Війська Запорізького Петру Калнишевському. На прохолодному вітрі майоріли стяги, а четверо старшокласників місцевої школи давали присягу, поповнюючи історичні лави своїх предків. Мабуть, ця мить завжди стає найемоційнішою, бо якось зримо показує: не забули пустовійтівці — роменці — сумчани свого славного земляка, схиляються перед тими ж знаменами, перед козацькою зброєю.
А спочатку був святковий молебень. Уже вдруге проводився він у відбудованій церкві святої Трійці. І, звичайно, пригадується людям Покрова минулорічна, коли на «Калнишеву раду», на відкриття поновленого храму, зведеного колись у рідному селі коштом Калнишевського, приїздив Президент Віктор Ющенко. Хоч, швидше, був він тут не як посадова особа — як земляк, людина, яка шанує історію свого народу.
До урочистої ходи від церкви до пам’ятника кошовому приєднувалося все більше люду, і свято врешті стало справді масовим. У традиційні заходи «Калнишевої ради» вплелися й події оригінальні. Відбулася презентація фірми Ромен–тур «Скіфія», на якій розповіли про маршрути Сумщиною та Роменщиною. Цікавих пам’яток на цій землі немало, і роменці мають надію, що вони, зокрема історико–меморіальний комплекс «Посулля», приваблять туристів.
Директор комплексу Володимир Панченко провів цікаву екскурсію сільським музеєм, відкритим торік, розповідаючи про життя і смерть легендарного кошового, про побут його сучасників–українців. Тут же учасників свята чекала ще одна презентація — книги Михайла Полуяна.
На «Калнишеву раду» завжди з’їжджається чимало люду з усіх усюд. Приїздять і творчі колективи. Високу музичну ноту святові задала хореографічна група заслуженого академічного хору імені Григорія Верьовки. А підтримали те звучання інші учасники концерту, особливо ж — обласного фестивалю козацької пісні «Дивограй».
Патріотичне піднесення дня не було штучним. «Я тут якось реально відчув, що живу в Україні», — поділився очевидець урочистості. «Калнишева рада» набула свого обличчя і обіцяє щороку дарувати наснагу пам’яті про одне із джерел величі нашої історії — козацтво.