На самому дні

Жорстока і моторошна циганська драма розігралася нещодавно у Вінниці й мала продовження у Києві. 24–річна циганка Альбіна родом із Молдови викрала двох дівчаток із вінницької родини своїх одноплемінників, циган. Юних бранок, молодшій з яких, Сабріні, вісім років, а старшій, Нонні, одинадцять, Альбіна відвезла до Києва й примусила працювати на себе: Нонну продавала для сексуальних утіх першому–ліпшому чоловікові за 50 гривень, а Сабріна мусила жебракувати або залишалася прив’язаною в будинку як заручниця, адже Альбіна знала, що Нонна нізащо не залишить молодшу сестричку.

Сама Альбіна теж встигла сьорбнути жорстокого вуличного життя. Як вона сама розповіла правоохоронцям, наприкінці минулого року вона приїхала в Україну з Молдови. Тут її кинув чоловік, залишивши на вулиці без копійки. Місцеві роми підібрали Альбіну, але змусили жебракувати, стояти на колінах із табличкою на шиї, збираючи гроші на нібито лікування родичів, прикидатися біженкою від повеней і пожеж, аби випросити гроші. Заробляла 40—50 гривень на день, проте все забирали господарі за те, що в них жила. Альбіна не витримала й утекла, а потім влаштувалася в іншу багатодітну циганську родину бавити дітей.

Саме звідси вона й викрала Нонну й Сабріну. На Різдво запропонувала дівчаткам сходити на ялинку, а сама повела дітей на вокзал і повезла їх у Жмеринку. На ялинку обіцяла завести на зворотному шляху. Але коли вони поверталися електричкою із Жмеринки, на зупинці у Вінниці Альбіна зачинила дітей в туалеті, аби вони не змогли вийти. Випустила, коли потяг рушив і пригрозила: «Якщо намагатиметеся втекти, я вас все одно знайду і розправлюся». По дорозі до Києва в електричці Альбіна примусила дітей жебракувати, гроші забирала і витрачала на себе. Своїм заручникам купувала тільки найнеобхідніше, аби не вмерли з голоду. В Києві Альбіна експлуатувала Нонну як секс–рабиню. Дівчинка опинилася в брудному обдертому помешканні, де її примусили робити жахливі речі. Вона просилася відпустити її з сестрою додому, але Альбіна не збиралася того робити. Вона далі подорожувала з дівчатками електричками. Нонна й Сабріна просили милостиню і приносили Альбіні гроші. Та купила собі новий светр, сумку.

Нарешті троє примандрували до Хмельницького, де Альбіна знайшла будинок місцевих циган, до яких попросилася пожити. Сабріну вона прив’язувала, аби не втекла, а Нонну відправляла в місто жебракувати. Крім того, вона мусила бути наймичкою в будинку, де жила: прибирати, прати й готувати їжу. Тим часом батьки Нонни й Сабріни звернулися до міліції.

«Коли ми з’ясували, що дітей викрали, то почали шукати підозрювану і встановили її місцезнаходження у Хмельницькому. Альбіну затримали і помістили в ізолятор тимчасового утримання. До речі, коли забирали дітей, маленькі заручники були напівроздягнені — новоспечена рабовласниця спалила їхній одяг, аби не втекли», — розповів начальник відділу у справах неповнолітніх Староміського РВ міста Вінниці Олександр Тиндик. Так закінчився для двох дівчаток місяць жаху і поневірянь. Альбіну за викрадення дітей, торгівлю ними та втягнення у злочинну діяльність засудили на дев’ять років позбавлення волі. Сама вона себе винною не визнає і заявляє, що Нонна сама попросилася завезти її у Жмеринку, аби там жебракувати.