Старовинна музика проти масової культури

Напередодні відкриття нового філармонійного сезону київські знавці музики та мистецтва представили широкому загалові рідкісну для нашого часу книгу «Партесні концерти XVII—XVIII ст. із Київської колекції». Особлива цінність видання в тому, що воно містить не тільки хорові партитури «трьох китів» української барокової музики М. Березовського, Д. Бортнянського та А. Веделя, а й повертає до життя низку невідомих творів анонімних та несправедливо забутих авторів.

Як зазначила упорядник книги професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського Н. О. Герасимова–Персидська, старовинна музика поступово здобуває собі аудиторію, а головне — виконавців: «Важливо, щоб музика не просто лежала у вигляді нот на полиці, а й жила». Справді, вечір не обмежився сухою розмовою про нове видання. Своїм натхненним виконанням його чудово проілюстрували два українські хорові колективи. Один із них — A capella Leopolis (Львів) — славиться правильною традицією виконання, окрім іншого, європейського та українського бароко. Інший — чоловічий ансамбль «Конкорд» (Київ) — тільки розпочав свою виконавську діяльність і, до слова, був створений з нагоди виходу «Партесних концертів» на базі студентів Музичної академії, які мають досвід церковного співу.

Ініціатор проекту нотного видання Ірена Стецура поділилася, що оригінальні партитури духовних хорових концертів часом було дуже складно розшифровувати, складати та збирати, тому копітка робота над цілою книгою таких творів тривала доволі довго. Окрім партитур, у виданні розміщені й оригінальні ілюстрації, тож воно цікаве і за змістом, і приємне за формою.

На Заході зараз старовинна музика стає дедалі популярнішою, набуває нової актуальності і переростає у значний фестивальний рух. Можна тішитися, що в Україні теж поступово долучаються до цієї шляхетної культурницької тенденції.

Дарія ПІОТРОВСЬКА