Анатолій Жаловага: 33-річному Герою Майдану снайпер роздробив голову (відео)

17:59, 26.02.2019

Герой Майдану Анатолій Жаловага із трьох років був лідером, тамуючи сльози розказує батько загиблого Героя Майдану - Григорій.

Каже останній місяць перед загибеллю його Толик був на заробітках за кордоном: працював будівельником то в Польщі, то в Італії, то в Росії.

Додому із заробітків Анатолій повернувся за тиждень до загибелі. Щойно побачив новини з Майдану, вирішив їхати до столиці. Та втрапив туди з третього разу.

18 лютого 2014 року Анатолію не вистачило місця в автобусі, яким виїжджала перша частина активістів з його рідних Дублян. Потім Жеребний випадково забув паспорт. Та 19 лютого він вже був у Києві.

«Тут справжня війна», - сказав братові по телефону. Просив, щоб відправляли ще автобуси, бо дуже потрібна підмога.

Наступного дня, 20 лютого 2014 року, рідні не додзвонилися Анатолію. А ввечері побачили прізвіще Жеребний у списках загиблих. До останнього сподівалися, що це помилка.

Вже потім дізналися: Анатолія Жеребного вбили на вулиці Інститутській. Куля снайпера розтрощила його голову. Смерть була миттєвою. Хтось із протестувальників відніс тіло Анатолія до Михайлівського собору.

Коли батьки приїхали на Майдан забирати сина, з його особистих речей лікарі віддали лише дерев’яний хрестик, який мав при собі хлопець.

“Розчаровуватися ні моя родина, ні родини інших героїв небесної сотні на мають права. Ми Мусимо відстоювати ті ідеали, за які загинули наші діти”, - ледь тамуючи сльози розказує батько загиблого Героя Майдану - Анатолій у відео, знятому для проекту “Характери гідності”.



Анатолій Жаловага був профейсійним спортсменом. Змалечку любив ганяти м’яча. Тому й пішов вчитися до Львівського університету фізичної культури. Отримав фах гандболіста. І зі своєю командою об’їздив усю Європу.

“Бачив, як там живуть люди. І якось запитав маму, коли в нас буде таке життя, щоб тато працював, а ти займалася нами”, - згадує Анатолій Жаловага.

Коли отримав травму хребта, спортивну кар’єру змінив на роботу будівельником.

Відео-спогади родичів про загиблих Героїв Майдану до роковин тих подій зняли спільно Національний музей Революції Гідності  та організація "Родина Героїв Небесної Сотні" .

Дивіться історії інших Героїв Небесної Сотні. Зокрема, Сергія Бондарчука: він був готовий померти за перемогу Майдану; чому Микола Дзявульський із Шепетівки помер з усмішкою на вустах; чому блакитна каска ООН не врятувала життя 21-річному студенту зі Збаража Устиму Голоднюку; та як учитель математики з Новояворівська Роман Варениця пішки йшов на Євромайдан, де загнув.