Євген Клопотенко запостив фото кулінарних витворів переможців конкурсу, де визначали кращі техкартки для майбутніх шкільних меню. Анонсував, що невдовзі майстри почнуть навчати шкільних кухарів з усієї України, як переходити на здорове харчування, залишаючи в минулому «пюрешки з катлєтками», солодкий чай з відра, макарони з сосисками тощо.
У коментах багато хто підтримує цю працю. А ті. хто не підтримує, розділилися на дві групи.
Одні кажуть, що їхні діти такого не їстимуть. Інші переживають за сільські школи, куди важко буде довезти продукти для таких корисних обідів і навіть хліб, через брак доріг і транспорту.
Виникає питання:
1) чому замість скаржитися на меню і організаторів заміни харчування, не домагатися проведення нормальної дороги до села і відповідного транспортного сполучення?
2) Наскільки важко в селі посадити селеру, помідори в теплиці, спекти хліб? Адже є приклади, коли людям у селах це вдається. Навіть у шкільних кухнях є можливість випікати булочки, пиріжки, може, і хліб спекти вийшло б.
На місці котрісь люди із жилкою підприємців могли б організувати курник, з якого школа дешевше. ніж з міста, купувала б курятину і яйця.
Можливо, хтось спромігся б навіть ставок з рибою організувати. Якщо це робити під егідою школи, скажімо, опорної, діти ще й профорієнтацію та корисну господарську практику отримували.
Чи в селах справді настільки все журливо? Тоді це катастрофа, і слід не на меню ображатися, а терміново змінювати державну систему управління та бадьорити свідомість людей.
П.С. Тут у коментах інформують:
"Та на ставок, курочку і селеру спромогтися можна б. А от з сертифіцікацією за системою НАССР складніше"
"у нашій школі проводиться тендер. переможець - по ціні. якість погана, навіть директор нічого не може з ними зробити. ясно, що і повар від компанії, яка виграла тендер".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заклади освіти не зобов‘язані використовувати оновлене меню розроблене командою шеф-кухаря Євгена Клопотенка