Напередодні очікуваних сподівань: Україна має перемогти вже у 2023 році

Перебіг останніх подій засвідчив знакові тенденції стосовно українських інтересів.

Так, вселяє надію і впевненість у стабільній підтримці партнерів елегантний прорив у скандинавський світ під час візиту і участі президента В. Зеленського у саміті країн Північної Європи. Отримано чіткі сигнали і запевнення лідерів цих країн не лише у подальшому нарощуванні мілітарної допомоги включно із далекобійними ракетами та багатоцільовими винищувачами (F-16 тощо), але й у підтримці зусиль України щодо повноцінного членства в ЄС і НАТО та невідворотності покарання путіна і його поплічників за військові злочини в Україні.

Нарешті завершилося ганебне і обурливе головування  росії у Радбезі ООН, що вчергове засвідчило подальшу міжнародну ізоляцію кремля, ерозію політики та ідеології путінізму, а  також нагальність реформування ООН і зміни процедури голосування у Раді Безпеки.

У Великій Британії відбулася інтронізація відомого проукраїнською позицією короля Чарльза lll. Зазначене вселяє надію у нарощуванні урядом цієї країни підтримки Києва для відсічі російської збройної агресії.

Не зважаючи на колосальні втрати особового складу, кремль, програвши зимову військову кампанію, топчеться на місці, втрачає шанси не лише на просування вперед, але й на утримання тимчасово окупованих українських територій. Такий стан дає можливість ЗСУ, попри ще наявні потужності ворога, в осяжній перспективі здійснити очікувані контрнаступальні операції.

Звичайно, при достатній кількості західного озброєння, військової техніки, засобів ППО і ПРО, далекобійної ствольної і ракетної артилерії та боєприпасів. Адже така зброя забезпечила ЗСУ нещодавно ліквідувати російську гіперзвукову ракету "Кинджал".  Хоча ППО і ПРО поки що не вдається повністю закрити українське небо, через відсутність достатньої кількості систем натівського зразка.

Самостійно і спільно з партнерами вітчизняна оборонна промисловість поступово нарощує виробництво власного озброєння, військової техніки, боєприпасів та створення ремонтних потужностей.

СБУ, розвідувальні і правоохоронні органи відчутно припиняють та сковують розвідувально-підривну діяльність спецслужб росії і її сателітів, надають у вищі інстанції цінну інформацію,  а також припиняють злочинну діяльність криміналітету, в тому числі і в інтересах Кремля. Хоча надактуальним залишається завдання викорінення корупції у вищих та місцевих органах влади і управління та відповідних структурах сектору безпеки і оборони.

Дещо повільно, але набуває обертів подальша декомунізація і деколонізація гуманітарної та топонімістичної складової, а також духовна революція, що покладе край діяльності окупаційної церкви( УПЦ МП ) в Україні.

Вже очевидно, що без потужної  фінансової підтримки міжнародної банківської системи, США, ЄС, Великобританії, Канади, ФРН, Франції, економіка України  не змогла б  витримати навантаження російської навали. Тим не менше, країна має належні ресурси і поступово відновлює вітчизняне виробництво промислового і аграрного секторів та енергетичні спроможності.

Забезпечуючи в значній мірі  соціальні потреби нації.  Водночас, деструктивним є рішення ЄС та 5 країн членів і Молдови, задіяти ембарго на окремі види українського аграрного сектору. Бо лише солідаризм у її транспортуванні територією таких країн не сприяє зміцненню економічної безпеки України в умовах війни та врегулюванню глобальної продовольчої кризи. Як і зволікання ООН та партнерів у відсічі намірам путіна закрити чорноморський "зерновий коридор", відновити повноцінну морську блокаду України, для того щоб перетворити Чорне море у російське внутрішнє озеро .

Останнім часом предметом особливої уваги українства є очевидні наміри кремля через дезінформаційні ІПСО, шантаж "керованою ескалацією", агентуру і лобістське середовище у різних регіонах світу, завадити  українському контрнаступу та через  брудні договорняки і сумнівні компроміси спонукати Київ до капітулянтських переговорів на умовах кремля.

Днями видання "Вашингтон пост" висловило припущення, що "український контрнаступ може не відповідати очікуванням партнерів і українців". Відомий американський філософ і публіцист Фукуяма пропонує українцям "звільнити Запорізьку і Херсонську області та приступити до переговорів із  росіянами". Катар рекомендує приступити до діалогу з кремлем, не конкретизуючи на яких умовах. Ліво і праворадикальні сили у ФРН, Франції,  Італії вимагають припинити вогонь та надання Україні мілітарної допомоги. 

Таку ж позицію демонструє так звана трампістська "золота двадцятка" у Конгресі США.  Сателіт кремля і новоспечений автократ прем'єр чудової країни Угорщини, Орбан заявляє що  "Закарпаття належало Угорщині", а " Україна фінансово не існуюча країна". Тобто її взагалі не варто брати в розрахунок і тим більше підтримувати для відсічі російській агресії. Досить суперечливим є "мирний план "КНР, що поряд із визнанням Статуту ООН на суверенність і цілісність країн, пропонує переговорний процес на досить не визначених і сумнівних умовах.

Низка країн Азії  під виглядом позиції нейтралітету і солідарності, самоусунулася від засудження російської агресії і практичної підтримки Києва, а окремі нишком допомагають кремлю долати болючі західні та українські санкції. З цього приводу міністр закордонних справ України Кулеба дорікнув азійцям, що така їх поведінка "може призвести до зіткнення цивілізацій". Проте такий конфлікт вже відбувається, бо росія визнала  себе окремою цивілізацією і перебуває у жорсткому протистоянні із англосакською і європейською цивілізаціями. А Україна і географічно, і світоглядно, і політично, і генетично є  частиною Європи.

Як відомо, двадцяте століття ознаменувалося крахом колоніальної і комуністичної системи та низки жорстоких диктаторських режимів. Сподіваннями людства , що "ніколи знову". Але, на жаль, так не сталося, як гадалося. У кібернетичному, просунутому і амбітному двадцять першому столітті знову проростає ядовите насіння минулих жорстоких колоніальних епох, що продукують терористично-геноцидну агресію, нівелюють права і свободи громадян, їх право на вільне та заможне життя, а також підштовхують планету до термоядерної катастрофи.

Схоже , що ключовою причиною такого жахливого "ренесансу" є те, що у глобальному безпековому вимірі не створено ефективну міжнародно-правову і юридично зобов'язуючу міжцивілізаційну систему противаг та стримувань.  Яка б передбачала не лише згортання шаленої гонки озброєнь, але й повну денуклеаризацію мілітарних ресурсів країн, що володіють ядерною зброєю, чи приступили до її розробки.

Варто наголосити на тому, що першим фундаментальним кроком із створення такої системи є перемога України вже в цьому році над російським агресором, що є основним руйнівником світового порядку і перманентною загрозою існуванню життя на планеті Земля.

Василь БОГДАН, експерт з питань безпеки, генерал- лейтенант, публіцист