Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Віряни, які були Службі в Лаврі, розповідають про особливий піднесений настрій, що був у Храмі. (Фото ПЦУ)
Під великим емоційним враженням від Різдвяної Божественної Літургії в Успенському Соборі Києво- Печерської Лаври.
Вперше за три сторіччя сюди повернулася українська церква.
Чотири роки тому Україна отримала не лише Томос, а й справжнього духовного Лідера, яким, безумовно є, наш Блаженніший Митрополит Епіфаній.
Його промова є квінтесенцією емоцій і відчуттів мільйонів українців, які усвідомлюють історичність моменту Служби.
Молитва за Україну і нашу Армію, яка має звільнити землю від чужинців.
Чіткий посил, що в боротьбі між добром і злом кожен обирає свій шлях, й треба мати мужність і чесність називати речі своїми іменами.
Російська імперія зла чинить геноцид і терор проти українців.
Зараз відбувається наше звільнення з полону «русского мира» і Лавру треба звільнити від духу «політичного православ’я».
Маємо всіма силами і молитвою підтримати духовне єднання Української Церкви.
На боці українців Правда і тому ми обов’язково переможемо.
.jpg)
Спільна колядка по закінченню служби - вперше звучала в цих відновлених 23 роки тому з руїн стінах Успенського Собору.
Це було велично і прекрасно.
Святкове вбрання Блаженішого Епіфанія з елементами нашої традиційної, впізнаваної в усьому світі вишивки, також промовисто несло українську традицію і сенс, виглядало дуже вишукано і автентично.
Вірю, що українська Церква якнайшвидше доєднається до святкування Різдва з усім світом, аби і в духовному календарі відірватися від Москви.
Й служба Божа в Лаврі стане не разовим дійством. Це важливо для нашої Автокефалії і духовної єдності.
.jpg)
Колеги, які були на Службі в Лаврі, розповідають про особливий піднесений настрій, що був у Храмі.
Історичність моменту відчувалася в кожній хвилині телевізійної трансляції, яку дивилися всією родиною!
Слава ЗСУ, які наблизили цю мить! Слава Україні!
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації є загрозою для імперії. >>
Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>