Письменник Андрій Кокотюха. (Фото з facebook.com)
Згадав дівчачі кімнати в гуртожитках своєї юності. На стінках - постери рок-зірок, Юри Шатуніва в джинсовій жилетці на голий торс, Модерн Токінг, через роки - Бреда Піта, Міккі Рурка, просто мальчішкі з журналів.
І нічого. Пацани не ревнували.
А тут читаєш феміністок про календар, на якому жінки не зовсім у одязі - і непозбувно бентежишся.
Виявляється, постери з Шатуновим чи аналогом можна.
А оце ніззя. Бо - увага! - в армії служать також жінки, і їм се неприємно буде бачити.
Ті ж феміністки нарікають: чоловіки-воїни постійно витріщаються на жінок-однополчанок.
Значить, на живу жінку дивитися не можна. На картинку на стіні теж не можна.
А пропонувати задля балянсу почепити поруч австрійського пожежника - теж зась. Бо це означатиме: жінки милуються австрійськими пожежниками, не годиться.
От змушують же цитувати Висоцького, бо українського твору на відповідну тематику не знаходжу: "Обложили меня, обложили, гонят весело на номера!".
Видавництво Юркнига зробило те, що 32 роки не змогла зробити система військової освіти Украіни - видало українською мовою одну з кращих у світі книг про тактику штурмових дій піхоти. >>
З першого виходить один відомий «державник» і прямує у бутик. Охоронець запопадливо відчиняє двері і глузливо міряє мене очима. «Державник» вдав, що не впізнав мене. Я його - тим більше. >>
Прозвучало дві тези: "не завжди запам'ятовую прочитане, а отже, зря читав" і "такі книжки не перечитують". >>
Вона — та, хто виховала найкращого чи найкращу із нас. Вона — та, хто виховала незламних. >>
Так, у НАТО і ЄС я хотів би бачити Україну ще за свого життя. Проте - смішно, але я так думаю, - Росії навіть вигідна Україна в НАТО. І не в НАТО вигідна. >>
Я ненавиджу ось таких козлів. Але так само ненавиджу, коли навпаки: під лавку заганяють мужчину. >>
