Реквієм по Андрію Парубію.
Вселенський досвід переконливо засвідчує згубність ігнорування безпеки громадянського суспільства і держави. >>
Голосування по назвах метро – недійсне.
Одночасно - маю підстави заявити про фальсифікацію опитування.
Друзі, отже, перейменування 5 станцій київського метро через голосування – не відбулось. Маємо це визнати та зупинити подальший фарс. Виявилось, чиновники порушували закон і не знають історії.
Якщо обрахувати – то за нові назви проголосувало по 2% киян (під питанням і цей статус). Кожен з варіантів опитування не набрав і 50% «за» серед учасників голосування. 4 з 5 варіантів – ледь перетнули межу першої третини, а один варіант і за третину не вийшов!
Про фальсифікацію. Зауважте - 4 станції мають фактично однаковий відсоток - 36,7; 37,7; 37,8; 38,5. Це підстава вимагати оприлюднення голосування без імен (щоби не порушити анонімність). Але це дасть можливість побачити час та варіативність.
Акцентую - голосування відбувалось без авторизації. Голосувати можна було багаторазово. І, водночас, у час війни чиновники могли допустити через цей механізм втручання ворожих ботоферм, які б могли через результати опитування створити напругу в суспільстві (скажімо в топ потрапили б суперечливі назви). Таким чином, на мою думку, відбулась фальсифікація із великим ризиком у час війни до шкідництва проти Держави!
А тепер поступово. Уважно!
Отже опитування, у якому взяли участь 170 тис. осіб вирішили, що станції мають бути перейменовані так:
-Станція "ДРУЖБИ НАРОДІВ" – "БОТАНІЧНОЮ" (36,7%);
-Станція "БЕРЕСТЕЙСЬКА" має стати "БУЧАНСЬКОЮ" (37,8% "за");
-Станція "ГЕРОЇВ ДНІПРА" має стати "ГЕРОЇВ УКРАЇНИ" (38,5%);
-Станція "МІНСЬКА" "ВАРШАВСЬКОЮ" (37,7%);
-Станція "ПЛОЩА ЛЬВА ТОЛСТОГО" має стати станцією імені(?) чи просто станція "ВАСИЛЯ СТУСА" (27,8% «за»).
Тепер – головне. Опитування відбулись, як заявляли представники влади, в контексті процесу «дерусифікації». Питання перше:
- Яким чином назва «Дружби народів» - підпадає у процес дерусифікації? Ці два нейтральні слова - не підпадають. Підпадає назва під декомунізацію, як ідеологічний термін, що використовували комуністи для окреслення совєтського простору дружби слов’янських, а в контексті України російського та українського народів. Про це говорили київській владі багато років громадські діячі: термін «Дружби народів» - комуністичне кліше. Але, попри все, влада закрила очі і до кінця 2016 року не декомунізувала цю назву. Отже, було порушено закон. Тоді в Київ хоч і не летіли ракети, але війна тривала третій рік.
- Яким чином назва столиці Білорусі, Мінськ, підпадає під «дерусифікацію»? Якщо буде перейменована станція Мінська за причини «дерусифікація» – автоматично ми визнаємо, що Мінськ частина РФ. Чи те, що у Білорусі відсутня власна культура й історія?
- Яким чином Берестейська підпадає під «дерусифікацію»? Назва на честь шляху до міста Берестя. Сучасна назва цього міста Брест. Але і станція не Брестська. А, головне, ті, хто знають історію України, знають, що у 1918 році в Бересті було укладено Берестейський мирний договір. За ним Україна визнавалась незалежною! А для того, аби українська делегація почала там діяти – юні хлопці поїхали воювати під Крути. Де вони не просто зупинили більшовиків, а виконала важливу державну місію – дали час УНР для укладання важливого міждержавного договору.
- Яким чином, в топ-5 було зараховано назви станцій на честь людей, що неможливо через сучасне законодавство? Це про станцію «ПЛОЩА Льва Толстого».
Тож, бачимо, процес «дерусифікації» - це катастрофічна авантюра. Її слід зупинити і надати слово фахівцям! Не 2%, а тим, хто своє життя присвятив вивченню питанням історії Києва та його назвам! Тим, хто на відміну від 99,9% киян – ходив на комісії та засідання Міськради і піклувався за історію міста та відновлення назв.
Вселенський досвід переконливо засвідчує згубність ігнорування безпеки громадянського суспільства і держави. >>
Основне: в Новгороді знайшли печатку середньовічного українського князя Ярослава з тризубом - символом Київської династії. У Новгороді, який захопили, знищили і приєднали до себе московити у 1478 році. У Новгороді, який заснували кияни на початку 10 ст. (без жодних Рюриків) >>
Василь Кук - один із тих, хто готував відновлення незалежності 30 червня 1941 року. І він залишив цікаві спогади про цей важливий день у Львові >>
Було б добре, щоб у складі нашої переговорної групи були грамотні історики. Найкраще - з числа тих, які воюють в ЗСУ. Вони б мали відбивати брехню та маніпуляцію московитів, котрі давно зробили псевдоісторію своєю зброєю. >>
Повстанці для місцевих були «нашими хлопцями», своїми. Бо справді більшість із них ще вчора були їх сусідами, родичами, які жили поруч, перш ніж їм довелося взяти до рук зброю вони разом працювали, святкували, часом сварилися, потім мирилися. >>
Цей день належить кожному з нас як історичний символ об'єднання України і, водночас, як загальний для всіх орієнтир майбутнього - саме суспільна, духовна і територіальна єдність України є найважливішою умовою для поступу та успіху нашої держави. >>