Один із творців незалежності України, співавтор «Декларації про державний суверенітет України» й «Акту проголошення незалежності України», дисидент і правозахисник, співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук'яненко прожив довге і непросте життя. І залишився у пам’яті поколінь Великим Українцем.
Як людина, що пережила Голодомор, Левко Григорович всією душею відчував суцільну фальш радянської системи. Він зробив справою свого життя боротьбу за справедливість, за Україну і українців.
Його не зламали радянські репресії, 10 років таборів і 5 років заслання. Він відчайдушно продовжував боротьбу із «імперією зла». І 24 серпня 1991 року, на його день народження, Україна нарешті здобула омріяну незалежність.
До останнього дня Левко Григорович опікувався життям рідної країни.
«Ні в якому разі не зупиняйтеся! Не дозволяйте собі ніякого розчарування! Маєте розуміти, що наш шлях тільки розпочався», — у цих словах Левка Григоровича — уся його невичерпна життєва енергія, сила справжнього героя і бійця.
Вічна пам’ять тому, хто жив Україною…