Два оборонні вали.

У нас вже немає ядерної зброї, яка могла б стримувати агресора. Газопровід в Європу в обхід України - це мінус ще одна гарантія від російського нападу. 

 

Останнім стримувальним бар‘єром є надмірно висока ціна завоювання і окупації нашої країни. Базовими елементами цього бар‘єру є сильна армія і висока національна самосвідомість українців. 

 

Росіяни мають зрозуміти, що мають справу із тими, хто не зречеться свого, хто вміє його захистити  і робитиме це безкомпромісно. Як свого часу Фінляндія. СРСР мав усі можливості завоювати цю маленьку, але горду країну. Проте результат завоювання був не вартий ціни, яку довелося б за нього заплатити. 

 

Для того, щоб росіяни зрозуміли, що українці готові захищати своє до останнього, першими самі українці мають усвідомити, що в них є це своє, воно відмінне від російського, унікальне та варте захисту.

 

Чому відмінне? Тому, що все що у нас є спільне в ідентичності працюватиме на сильнішу сторону в протистоянні. І, на жаль, це не українська сторона. Будь-які спроби шукати чи  плекати культурну  спільність з росіянами (українська російська мова чи вишивана косоворотка) нам на шкоду. Заклики не віддати Росії «язик» чи «дєнь побєди» на користь лише їй. Ті, хто вірить, що вони наші  - наївні.

 

Як людина, певна, що захопила зуби хижого звіра, щелепи котрого вчепилися в її тіло. 

 

Тому  нині і на майбутнє головними приоритетами у використанні далеко не безмежного державного ресурсу України мають бути два - армія і культура. 

 

Обидва про нашу безпеку.