У вересні 1939 року разом з поляками українці першими відчули наслідки змови двох тоталітарних режимів, комуністичного та нацистського, які розпалили смертоносну пожежу Другої світової.
Гітлер і Сталін — одного поля ягоди. І Путін, так само, як і вони, палій війни, який нищить міжнародне право, а землі сусідів розглядає як «життєвий простір» для своєї імперії.
Недарма в наш час у стінах українського парламенту ухвалено закон, який юридично урівнює злочинність нацистського та комуністичного людиноненависницьких режимів. Рік за роком, сподіваюся, ми відходимо від імперського «побєдобєсія» до європейської традиції пам'яті про трагедію найжахливішої в історії людства катастрофи.
Ми, українці, пам’ятаємо про мільйони євреїв, що загинули внаслідок Голокосту. Так само засуджуємо геноцид кримськотатарського народу. Це наш спільний біль, який не вщухає понад вісім десятиліть.
«Ніколи знову», — під таким гаслом ми сьогодні відзначаємо День пам’яті і примирення. Адже саме мета не допустити нової великої війни в Європі і породила Європейський Союз, до якого ми нині прагнемо.
Хай незгасна людська пам’ять про колосальні багатомільйонні жертви Другої світової, про тисячі дощенту зруйнованих міст і десятки тисяч спалених сіл застереже світ від повторення цієї жахливої катастрофи.
Бажаю всім українцям миру. Путін — капут! Слава Україні!