Перебуваючи у Варшаві 3 травня п. р. на урочистостях з нагоди 230-річчя ухвалення конституції Речі Посполитої президент Володимир Зеленський у присутності глав Польщі, Литви, Латвії і Естонії заявив, що він "народився в СРСР", "де були плюси і мінуси".
Зайве вчергове наголошувати , які почуття до імперсько агресивного і загарбницького колишнього Радянського Союзу панують у народів прибалтійських республік. Адже ці країни, як і Україна, були окуповані "Імперією зла", позбавлені державності та масштабно асимілювалися, русифікувалися і піддавалися жорстокому насиллю.
У свою чергу, так звана ПНР Кремлем збройним шляхом була інтегрована у "соціалістичну співдружність". Як васал Москви під репресивним керівництвом польських комуністів будувала псевдосоціалізм. Маючи формальну державність, слідувала у фарватері політики та популістських ідеологем КПРС.
Це стосовно дотримання політкоректності та дипломатичної етики у міжнародних відносинах, які повинні демонструватися і на зустрічах з держсекретарем США Блінкеном та його заступницею пані Нуланд.
З якими доречно було б обговорити необхідність саміту підписантів Будапештського меморандуму для деокупації частини Донбасу і Криму.
Заява В. Зеленського про те, що він "народився в СРСР", а не в Україні, дає підстави говорити про те, що президент, напевно, не вважає себе корінним українцем, а позиціонує себе як "homo sovetikus". І за прикладом Узурпатора Путіна вважає розвал СРСР "трагедією 20 сторіччя". Досить прикро, якщо такі враження про В. Зеленського винесли і керівники Польщі, Литви, Латвії і Естонії, так як перераховані країни підтримують курс України в НАТО і ЄС.
Для унеможливлення подібних ляпів у майбутньому, ОП необхідно ретельніше готувати візити глави держави.
А щодо історичної пам'яті, Зе-команді варто ретельно ознайомитися із поемою відомого російського письменника Миколи Некрасова "Кому на Руси жить хорошо" . В ній у сатирично-саркастичній формі описується соціальний стан романовської імперії, що по більшості параметрів екстраполюється на життєдіяльність населення колишнього СРСР.
Урок із викладеного очевидний. Україна зможе успішно реалізувати першочергові стратегічні пріоритети лише у разі, коли управлінський істеблішмент і нація остаточно позбудуться психології і філософії "совкової" інертності.
Василь Богдан,
експерт з питань безпеки
Генерал- лейтенант, публіцист