Плівки «Троянського Макара»

Є підстави вважати, що надані білоруською опозицією плівки із записами наради високопосадовців КДБ Білорусі у 2012р щодо нібито ініційованих Олександром  Лукашенко акцій із фізичного усунення противників режиму та журналіста Павла  Шеремета стали дражливою подією та предметом різних коментарів суспільно-політичного життя України.

Одразу виникли запитання. Чому колишній спецназівець Макар та його однодумці лише тепер наважилися оприлюднити записи, автентичність яких ще повинні підтвердити кваліфіковані вітчизняні і зарубіжні експерти?

А також, чому національна поліція в особі її спікера Шевченка поспішно заявляє, що плівки підтверджують версію слідства у справі Антоненко, Кузьменко і Дугарь про те, що вбивство Шеремета "їм замовили не встановлені особи"?

Із МВС, вочевидь, ситуація є зрозумілою. Адже слідство по справі  необгрунтовано підозрюваних  тривалий час  перебуває у глухому куті, постільки прямих доказів їх вини дотепер процесуально не задокументовано, а значна частина опосередкованих є спростовані додатковими, в тому числі і зарубіжними експертами , або є нікчемними.

Непереконливою є і висунута фігурантам справи і мотивація вбивства журналіста, яке вони начебто вчинили. Закономірно, що підозріла тяганина слідчих викликає адекватне обурення громадськості. Тому слідству потрібні підстави для продовження термінів провадження.

А президенту і міністру внутрішніх справ необхідні аргументи підтримки власного реноме, що стрімко нівелюється із-за провального слідства. "Плівки Макара" стали досить доречними для реалізації таких намірів, так як їх експертиза на автентичність та сумнівні "слідчі дії в одній із європейських країн" (платники податків не обідніють)  можуть тривати роками. І їх спіткає доля "Плівок Мельниченка". А безвинні активні учасники боротьби із російською агресією перебуватимуть під підозрою, позбавлені законних громадянських прав. І потім, якщо експертиза встановить, що на плівці присутній голос колишнього очільника КДБ Білорусі Зайцева, то чи зможе слідство довести, що ця особа таї її підлеглі є замовниками групі Антоненко вбивства журналіста?

Іншою виглядає ситуація із білоруською опозицією. Так звана "сарафанна революція" засвідчила неоднорідність, розшарованість та різновекторну геополітичну спрямованість протестуючих. Тому в обставинах із "плівками Макара" треба мати на увазі, що хоча опозиція і є антилукашенківською, основна її маса все ж налаштована проросійськи і просякнута путінською агентурою , яка скеровує Мінськ у русло формування де-юре єдиної  держави. До України ставлення більшості опозиціонерів формується під впливом кремлівських наративів. Чого лише варта відсутність чіткої позиції пані Тихановської стосовно того , кому належить Крим. Хоча вона позиціонує себе проєвропейським політиком.

Пояснення Макара про тривале мовчання стосовно плівок із міркувань власної безпеки по людськи зрозуміле. Однак дивним є, чому досвідчений спецназівець не розповів про них та їх загрозливий зміст Шеремету, із яким, з його слів, перебував у довірливих стосунках і спілкувався у 2012 р та пізніше. Чи не пояснюється зазначене тим , що цей "вигнанець" імовірно перебував і перебуває тепер на контакті спецслужб Росії? 

Якщо подібне є реальністю, то Україна  в особі Макара отримає "Троянського коня" і вчергове може стати жертвою багато ходової спецоперації Кремля із втягування Києва у міжнародний конфлікт та для дестабілізації обстановки в країні з метою приведення до влади колаборантів із ОПЗЖ під триколором Медведчука - Бойка - Рабіновича.

Як постійні візитери до Білокамінної для звітів Путіну і узгодження  антиукраїнських заходів, названі персонажі, схоже, започаткували в Україні гібридну бактеріологічну війну. Для цього нав'язують суспільству сумнівну і несертифіковану російську антиковідну вакцину "Супутника- 5".  Саму ж Росію вже потужно колотить, що несе в собі реальну загрозу імперськошовіністичному режиму Путіна , який завжди намагається вирішувати внутрішні проблеми Московії за рахунок зовнішньої експансії.

Нещодавній штурм трампістами Капітолію, де засвітився російський слід, переконливе тому свідчення.

Із огляду на принципову громадянську позицію і сміливість, колосальний досвід журналіста-розслідувана та беззастережний міжнародний авторитет, не важко припустити, якою б була реакція Шеремета і який резонанс у світі мала б публікація ним плівок, коли б Макаром йому своєчасно була надана подібна інформація. Є підстави висловити переконання, що в такому разі вдалося б уникнути тієї трагічної долі, що спіткала журналіста у 2016 р.

Разом з тим не виключається, що в умовах "затухання" антидиктаторських протестів, білоруська опозиція свідомо намагається "плівками Макара" залучити українську сторону до компрометації та відсторонення від влади Лукашенка. Напевне враховується проєвропейська позиція Києва відносно самопроголошеного президента та його неодноразові звинувачення України у нібито втручанні у внутрішні справи Мінська, в тому числі.

Беручи до уваги незаконне постачання зброї, постійні провокації російсько-окупаційних військ на східному фронті, активізацію "п'ятої колони" та руйнівні інституціональні процеси, що підривають фундамент державності, можливі збройні демарші диктатора становитимуть низку  небажаних турбот для Києва.

Безумовно, викладене не означає, що оприлюднені версії і сценарії подій насправді реалізуються. Проте їх імовірність потрібно мати на увазі і враховувати як керівництву держави так і компетентним органам при дослідженні "плівок Макара" та розслідуванні справи Шеремета загалом. Очевидною є і необхідність подальшої підтримки Києвом, перш за все у рамках  "Східного партнерства" ЄС зусиль народу Білорусі долучитися до європейської спільноти та встановити громадянський мир у власній державі.

Конституція, законодавство України, позиція громадянського суспільства і здоровий глузд зобов’язують Главу держави, гілки влади, правоохоронні та спеціальні органи забезпечити верховенство права, справедливість і мудрість у вирішенні в інтересах суспільства чутливих проблем національної, державної та громадської безпеки.

Тому об'єктивне, неупереджене, позбавлене маніпуляцій, фальсифікацій, конфлікту інтересів та особистих спекулятивних амбіцій можновладців розслідування справи  Шеремета, повинно стати правовим еталоном і наріжним каменем торжества істини, на що так сподівається болісно травмована сторіччями колоніального рабства Українська Нація.

                                                                                                                                                                                                                        Василь БОГДАН, 

                                                                                                                                                                                                                        експерт з питань безпеки, генерал-лейтенант, публіцист