Україна без Ізраїлю розбереться яких Героїв вшановувати
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Україна не визнає повноваження Лукашенка як президента Білорусі. Нарешті, через півтора місяці страусячоі позиції - правильна заява МЗС, яку щиро вітаю.
Прикро, що ВР тиждень тому не спромоглася заявити про невизнання диктатора Лукашенка президентом . Цей склад парламенту абсолютно імпотентний і переляканий в питаннях зовнішньої політики, й без оглядки на ОП бояться слово сказати.
Виступ Зеленського на ювілейній Генасамблеї ООН - правильні акценти про необхідність міжнародного майданчику щодо деокупаціі Криму, нагадування про збитий Росією МН 17. Шкода, що українська влада не активізує тему миротворців на Донбасі і згадує про агресію РФ раз на рік , але в цілому виступ правильний. Може ще й Фокіна звільнять?
Я справедлива, якщо є за що похвалити Зеленських - хвалю.
P.S. Вже півтора місяці говорю про необхідність зміни Мінського майданчику для ТКГ. Тепер зволікати і закривати очі не вийде. Бо ж не можна не визнавати Лукашенка президентом і користуватися його майданчиком для мирних переговорів.
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>