Голодомор – це біль загальнолюдського масштабу

Голодомор – це біль загальнолюдського масштабу, який ми розділяємо з усім світом. Бо акт геноциду українського народу є злочином проти людяності. Це також злочин проти правди, бо штучний голод та його наслідки замовчувались організаторами впродовж багатьох десятиліть. Але неможливо приховати правду і також неможливо її знищити.

 

Український народ ніколи не заспокоїться і не примириться із фактом цього злочину, але ми маємо молитися за спокій для душ загиблих, якого вони не знали за земного життя. Нині час відкрито говорити одне з одним про цю травму та свідчити світові правду. Події того страшного періоду історії кидають у розпач, та наша місія – через біль гідно вшанувати кожну з мільйонів жертв Голодомору і не дати подібному злочину повторитися будь-де.

 

Для комуністичного режиму вбивство було засобом знищення українського народу, а отже – нашої національної ідентичності. Та фізична смерть не означає погибель духовну. Відкинувши Бога, організатори злочину не позбавили себе відповідальності за скоєне й постануть перед Господнім правосуддям і справедливістю, відповівши за кожну людську смерть.

 

Навіть сьогодні ми не знаємо точної кількості жертв, що перевищує 7 мільйонів, і вже не злічимо, скільки дітей не народилося через трагедію Голодомору. Саме тому наша молитва за упокій їхніх душ особливо важлива. Адже Господь прийме наші молитви за кожну душу, ранену звірством штучного голоду. Для них свіча пам’яті, яку ми запалюємо у цей день, є свідченням того, що їх не поглинув морок, вони живуть у наших серцях. Тож нині кожен у своїй домівці об’єднаймося у спогаді й молитві про тих, хто чекає на світло нашої пам’яті та любові.