Панове генерали, чи варто гордитися своєю безпорадністю?

Понад 70 діб Збройні Сили, якими гордиться вся Україна, дотримуються так званого режиму припинення вогню...

Тобто, наші Збройні Сили не виконують, покладених на них Українським народом, завдань по захисту суверенітету і територіальної цілісності Держави...

Тобто, наші Збройні Сили, виконуючи накази політичної верхівки, порушують Право українців мати свою самостійну і соборну державу та порушують її Конституцію. Вже не будемо говорити про Статути...

Тобто, прикриваючись незаконними наказами і розпорядженнями політичного проводу, керівництво наших Збройних Сил перекладає відповідальність за долю Нації та Держави на плечі наших дітей та онуків...

Така реальність, яку необхідно змінити...

Карабах - приклад, коли за свою землю гинуть діти та онуки тих, хто не взяв на себе, у свій час, відповідальність...

Задумайтесь, панове генерали, чи варто гордитися своєю безпорадністю, безпринципністю, немічністю, чинопочитанням і ефемерним «збереженням життів»?

Чи може заграє у вас Дух української відвічної стихіі та ви згадаєте про тих, хто впав у боротьбі та кличе про помсту; про тих, хто прагне Перемоги; про тих, хто буде жити на нашій українській землі після нас?..

Прийміть українське національне рішення! І добровольці, і весь народ вас підтримає...