Чому люди зважуються на самогубство?

12:33, 10.09.2020
Чому люди зважуються на самогубство?

Маємо пам’ятати, що випробування ніколи не допускаються понад сили людини. (Фото ПЦУ)

Лише за перше півріччя цього року в Україні від навмисного самоушкодження померло понад 3000 людей – такі дані наводить Держстат. Але трагізм ситуації має набагато більший масштаб, адже страждає не одна людина, а вся родина, близькі, друзі, які окрім горя через втрату несуть ще й тягар відчуття провини, що не попередили, не помітили, вчасно не допомогли...

 

Але цій біді можна запобігти, пам’ятаючи, що Бог ніколи не відвертається від людини, Він простягає їй руку допомоги у, здавалося б, повній темряві і безвиході, просто людина має зробити єдине зусилля – прийняти її.

 

Чому люди зважуються на самогубство? З різних причин, але єднає їх «пекло в душі», нестерпний біль і безперервна мука, постійна тривога, втома, безнадія. Здається, ніби всі навколо стали ворогами, можливі шляхи допомоги здаються непереконливими, перспектив – ніяких, і от тоді з’являється страшна помилкова думка про «єдиний вихід», який «припинить усі страждання»: самогубці зважуються на великий гріх, одночасно відкидаючи дар Господній – життя, відкидаючи покаяння і саму віру в Бога.

 

Бог не змушує, не присилує нас виконувати Його волю. Він вказує на правильний шлях, але ми повинні обрати і йти цим шляхом – такою є умова людської свободи, дарованої Господом. І Він, як милосердний Отець, ніколи не забирає в людини цей дар. Тож від нас залежить, як ми використаємо час нашого життя: для добра чи для зла – приймемо Божу допомогу, наблизившись до Нього, чи погордуємо навіть звернутися по неї.

 

Бог сотворив людину не для смерті, а для життя, тож самокаліцтво, самознищення – це проти нашої природи. Самогубство – це сукупність багатьох гріхів: окрім факту тілесного й духовного вбивства самого себе, це й гріх невір’я, відчаю, сумніву у спасительному Промислі Божому щодо кожної людини, це гріх нерозкаяності, нелюбові до рідних і близьких людей тощо.

 

Маємо пам’ятати, що випробування ніколи не допускаються понад сили людини. Все можна подолати, але не лише власними силами, а з Божою допомогою, з людьми, через яких Він нам тут допомагає.

 

Важко боротися з проблемами власними силами – не закривайтеся у собі, не відгороджуйтеся, а приймайте допомогу від Бога й від людей. Моліться, просіть у Господа поради і Він неодмінно дасть вам сил й полегшення. Не забувайте про сповідь і Причастя, через які благодать Святого Духа зцілить вас зсередини.

 

Один із найшанованіших грецьких святих ХХ століття, старець та монах Афонської гори святий Паїсій радив: «Важкі почуття і відчай – це бісівський напад… Розум твій нехай не звертається ні до чого, що його пригнічує… Довір Богові те, що з людського погляду неможливо виконати, і позбавишся горя і скорботи». Тож відкрийте своє серце, пустіть Бога в свою душу і Він зцілить вас та захистить від біди!

  • Українці – добрий і миролюбний народ

    Українці – добрий і миролюбний народ, для нас свобода, гідність, щирість і справедливість завжди були і є основоположними цінностями. Ставши суверенною державою, ми не претендували на чуже, не розпочинали воєн. >>

  • З білорусами ми з княжих часів

    Саме в ці дні особливо страждає білоруський народ – наші сусіди, з якими від княжих часів ми мали багато століть спільної церковної та державної історії, складаючи до 1686 р. єдину Київську Митрополію. Її неканонічна анексія Москвою мала і продовжує мати трагічні наслідки для Православ‘я >>

  • Князь Володимир обрав для нас політичний вектор

    Зараз, коли знову піддається сумніву право українців молитися Господу українською мовою, коли отримання Україною Томосу називають «розпалюванням міжрелігійної ворожнечі», ми маємо пам’ятати, що саме єдність і духовна сила українського народу є нашою найсильнішою зброєю. >>

  • Якої правди шукають московськi попи?

    З отриманням Православною церквою України Томосу багато православних громад, які до цього часу перебували в лоні Російської православної церкви, що представлена в Україні УПЦ, перейшли в новостворену ПЦУ. >>