Три роки тому Україна отримала безвіз

Три роки тому Україна отримала безвіз. Його, можливо, на хліб не намажеш, але в час карантину ми всі ще раз гостро відчули , яка це цінність- відкритість світу, безбар‘єрність кордонів, гордість за український паспорт, економія часу, коли не треба збирати тону папірців і ганяти візовими центрами, здешевлення авіасполучень й залучення лоу-костів на український ринок.

Турборежимовці не втомлюються щодня хаяти попередньою владу і кричати про «ащовизробилизап‘ятьроків». Ми зробили багато. Разом з Армією звільнили частину захопленого Донбасу, разом з українським народом зберегли державу, наблизилися до ЄС і НАТО, реформуючи українське законодавство, підписали Угоду про асоціацію, отримали безвіз.

Три роки тому я виграла купу шампанського і парі, адже навіть найближчі подруги не вірили, що нам дадуть безвіз в час війни. А я вірила. І сумлінно працювала над цим - як голова комітету євроінтеграції, а потім перша віце- спікерка. Саме я презентувала в Раді закони , які відмовилися представляти чоловіки:) про заборону дискримінаціі в трудовому законодавстві, зокрема й за сексуальною орієнтацією (повага до прав людини - фундаментальна засада ЄС. І я вам скажу, що навіть антикорупційне законодавство проходило в залі ВР простіше, ніж істерик - байок про «содом і гоморру»).

Ми дуже багато працювали з громадянським суспільством і експертами, для виконання 4 блоків програми, необхідної для отримання безвізу. Це життєвий етап і професійний досвід, яким можна пишатися . Безумовно, це командна робота, лідером процесу був президент Порошенко, якому на саміті Східного партнерства в Ризі вдалося відбити політичну умову: безвіз після деокупації Криму і Донбасу....

Це були зусилля сотень висококласних профі, в першу чергу наших дипломатів, і я щиро дякую міністру Клімкіну, заступнику з євроінтеграції Лані Зеркаль, сотням наших дипломатів, які переконували Брюсель, Париж, Берлін про необхідність безвізу для українців . Ми працювали в тісній комунікації між АП, КМУ, ВР.

Пишаюся нашими першою віце-прем’єркою з питань євроатлантичної інтеграції Іванною Клімпуш-Цинцадзе, головою комітету євроінтеграції Марією Іоновою, які були справжніми драйверами і лобістами процесу. Все це було б неможливим без підтримки і комунікацій з експертами, ГО, журналістами, які ведуть цю тему. Це наше велике спільне досягнення, яким модна пишатися. Ну, й чекаємо закінчення пандемії, аби знову відчути переваги відкритих кордонів.