Українська дилема Трампа
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Проєкт «закону про дезінформацію» протягує в Україну «русский мир» руками «Слуг народу», а не російською зброєю.
Документ містить загрози, співмірні із диктаторськими законами 16 січня 2014 року, не залишаючи місця для свободи слова. І журналістів, і навіть кожну людину зможуть кидати у в’язницю за поширення інформації, що не сподобається владі.
Як це працюватиме? Закон запроваджує поняття дезінформації. Це «недостовірна інформація з питань, що становлять суспільний інтерес». А недостовірна інформація – це «неправдиві відомості про осіб, факти, події, явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них НЕПОВНІ АБО ПЕРЕКРУЧЕНІ».
Будь-яку інформацію легко оголосити «неповною» і кваліфікувати як дезінформацію, якщо, на думку влади, вона становить суспільний інтерес. Не є дезінформацією оціночні судження, але лише «за умови наявності мінімальної фактологічної основи». Вважає влада, що «фактологічна основа» (а що це таке, до речі?) недостатня – і оціночне судження теж стає дезінформацією. Сатира та пародія допускається, але лише якщо «чітко заявлено про сатиричний або пародійний характер» інформації. А якщо «нечітко» - все, це дезінформація.
Всіх суб’єктів у сфері медіа пропонують реєструвати чи ліцензувати. Всіх, хто поширює інформацію (у т.ч. звичайних громадян) оголошують «поширювачами інформації», будь-яке повідомлення яких у соцмережах можуть трактувати як «дезінформацію».
Проєкт зобов’язує (!) ВСІ державні та комунальні структури – від міністерств до дитсадків - пильно стежити за поширенням інформації і «вживати негайних заходів щодо відповіді чи спростування недостовірної інформації, поширеної про них, в тому числі звертатись з цією метою до суду».
Запроваджується посада Уповноваженого з питань інформації, якого призначає уряд і який безпосередньо або через адміністративний суд Києва (той самий, яким керує одіозний суддя Вовк) боротиметься із «дезінформацією».
«Правильних» журналістів пропонуєтсья загнати в одну, по суті, придержавну Асоціацію (в законі прямо розписано, як вона формується і діє, які організації її утворюють, як держава на неї впливає і як ця Асоціація має карати неугідних журналістів). Журналісти, що не увійшли в Асоціацію чи виключені з неї, отримують значно менше прав.
«Правильним» медіа влада надає «Індекс довіри поширювачів масової інформації» за поданням «правильних» організацій, перелік і вимоги до яких визначає також влада.
Права журналістів звужуються, зате для них запроваджується 12 обов’язків.
Автори законопроєкту не жартують, а цілком серйозно хочуть ухвалити у Верховній Раді ці Орвелівські антиутопії.
Але ми цього не допустимо. Вже зараз не лише опозиційні депутати, але і журналісти, міжнародні організації, правозахисники висловлюють рішучий протест. Свободу — не спинити!
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Якщо хтось думає, що хейт – це джерело сили та енергії, то помиляється. Це болото, трясовина, в якій чим більше «дій» – тим більше людина загрузає і тоне, не може дихати, почувається брудною і паралізованою. >>
Ми маємо абсолютно ганебну заяву так званих митців до ЮНЕСКО з приводу збереження особливого російського характеру Одеси. Ми маємо схожі заяви в Полтаві, де хтось хоче зберегти пам'ятники присвячені Петру I. >>
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
Так не повинно бути. Війна означає, що ті, хто в тилу, на державній службі, під бронею мають затягнути паски першими. Мало? Вперед, в окопи. Не можна виграти війну, коли влада з чиновниками і народ з Армією живе в двох різних Українах. >>