Українські олігархи й Путін: будь-хто, тільки не Порошенко!

Президентські вибори цього року – перші в історії України, на яких українські олігархи й Росія зійшлися на тому, що чинний український президент є їхнім головним ворогом і має бути усунутий зі своєї посади.

Більшість провідних українських олігархів уже давно вважають Петра Порошенка своїм ворогом номер один. Нове дослідження Інституту масової інформації засвідчило, що з усіх негативних матеріалів в онлайн-медіа 78% було спрямовано проти Порошенка, а 22% – проти Зеленського. Інакше кажучи, негативної реклами проти Зеленського було вчетверо менше, ніж проти Порошенка. Такого ніколи раніше не траплялося на виборах в Україні.

Чим це пояснити?

Головна причина в тому, що антикорупційна політика чинної влади позбавила двох найбільших олігархічних груп доступу до корупційних джерел доходів у сферах банківської справи, переробки нафти й імпорту газу. Українська держава повернула контроль над державною нафтопереробною компанією «Укрнафта» і «Приватбанком», що служив інструментом відмивання коштів, а також досягла енергетичної незалежності від Росії, позбувшись необхідності використовувати тіньових російсько-українських газових посередників.

Сергій Тарута є давнім союзником Юлії Тимошенко, і тому не дивно, що він підтримав її в першому турі виборів. Однак Тарута та його олігархічні партнери з «Індустріального союзу Донбасу» не контролюють медійні ресурси.

Із 2015–2016 років, коли Ігор Коломойський втратив контроль над «Укрнафтою» і «Приватбанком», а його авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» дозволили збанкрутіти, контрольований ним телеканал «1+1» став джерелом запеклої критики Порошенка. Коломойського усунули з посади голови Дніпропетровської облдержадміністрації навесні 2015 року, і восени того ж року він запустив телесеріал «Слуга народу» із Зеленським у головній ролі.

Так само нещадно критикували Порошенка й на ще одному провідному українському телеканалі – «Інтер». Ним володіють представники так званого «газового лобі» – олігархи Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін і Юрій Бойко. Однак Україна припинила імпортувати газ із Росії у 2016 році, і це означало, що послуги газових посередників, контрольованих «газовим лобі» («Eural Trans-Gas», «RosUkrEnergo», «Ostchem»), перестали бути потрібними. Бойка – ще одного олігарха, який вороже ставиться до Порошенка – підтримав ставленик Путіна в Україні Віктор Медведчук.

Росія вже давно не приховує своїх поглядів на вибори в Україні: будь-хто, тільки не Порошенко. Відомий російський експерт із питань безпеки Павло Фельгенгауер зазначає: «Сьогодні Петро Порошенко є найбільш ненависним для Москви українським політиком. Російська державна пропагандистська машина критикувала Порошенка протягом кількох місяців до початку президентських виборів, і таку саму позицію висловлювали російські високопоставлені чиновники». Фельгенгауер переконаний, що «для Росії Зеленський є набагато кращим варіантом, ніж Порошенко».

Він додає: «На думку секретаря Ради Безпеки Російської Федерації Миколи Патрушева, Україною керують Сполучені Штати, які підтримують Порошенка, бо він є їхнім пішаком. “Якщо Порошенко збереже президентське крісло завдяки масовим фальсифікаціям, – заявляв Патрушев минулого місяця, – відновити нормальні стосунки України з Росією не вдасться, криза в Україні поглибиться, і країна може розпастися”».

На думку керівництва Росії, переважна більшість українців прагнуть повернутися до «русского мира» і тому Порошенко просто не може перемогти на виборах. Цим «добрим українцям» не дозволяють демонструвати свою лояльність до «русского мира» Порошенко й «західноукраїнські фашисти», які прийшли до влади завдяки «незаконному путчу на Євромайдані» та отримують «таємну» підтримку «русофобського» Заходу.

Аналіз приблизно 10 млн дописів у російській соціальній мережі «ВКонтакте», результати якого було оприлюднено на сайті European Union’s Disinformation Review, засвідчили вкрай негативне висвітлення Порошенка: 68% дописів мали яскраво виражений негативний і зневажливий характер. Порошенка йменували по-різному: русофобом, «кривавим українським кондитером», «найгіршим президентом», «шоколадним фюрером» тощо.

Окрім таких повідомлень, спрямованих проти Порошенка, ця соціальна мережа сповнена тисячами антиукраїнських дописів, у яких Україні відмовляють у праві на існування та називають її «невдалою державою», яка занурюється в хаос. Такі самі антиукраїнські тези, що змальовують Україну суто в негативних фарбах, агресивно поширювали на російських телеканалах і прокремлівських веб-сайтах.

Окрім масштабної російської медійної кампанії проти Порошенка, варто згадати і про такі факти:

Публічна підтримка російськими політиками Зеленського і їхня критика Порошенка;

Ролики російських артистів на підтримку Зеленського;

Отримання компанією Зеленського російських грантів обсягом у 35 млн рублів;

Фінансування штабу Зеленського через ФСБ, яке було викрите за даними «Миротворця»;

Cпільне володіння телеканалу «Інтер» і «95 кварталу» Валерієм Хорошковським;

Тісні політичні й економічні зв’язки Андрія Пальчевського – власника клініки «Eurolab», де Зеленський здавав аналізи – з Росією та його причетність до офшорних компаній в англійському Ессексі.

Українські президентські вибори 2019 року – справді неординарне видовище, під час якого ми можемо спостерігати, як олігархи намагаються помститися Порошенку за те, що той позбавив їх корупційних джерел доходів, та об’єднують свої зусилля з Росією, що ненавидить Порошенка за його політику у сфері релігії та міжнародних відносин.

І олігархи, і Росія прагнуть, аби наступним президентом України став будь-хто, тільки не Порошенко.