У пошуках Різдвяного дива: як я розважалася з дітьми у музеї

Люблю дитячі екскурсії. Не тільки тому, що мені подобаються прості і веселі історії молодих, енергійних екскурсоводів, які багато жестикулюють, бігають із дітками по залах і поверхах, стрибають і вигадують десятки цікавезних занять. Ще я люблю спостерігати за процесом як діти освоюють нову інформацію і відповідають на запитання. У такі моменти вони розвиваються на очах і дуже радісно стає за юне покоління, яке однозначно буде кращим за моє.

Упродовж місяця (23, 24, 30 грудня та 5, 12, 13, 19, 20 січня) у Національному музеї історії України (великому сірому палаці біля Пейзажної алеї, а офіційно на вул. Володимирська, 2) проходитимуть спеціальні дитячі програми «У пошуках Різдвяного дива». У музеї набирають дві групи: о 12:00 – для дітей 6-8 років,о 15:00 – для дітей від 9 до 11 років. Для молодших подають програму більш простими словами, старшим ускладнюють завдання і розповідають детальніше про історичні періоди.

Я побувала на одній із перших програм, в якій взяли участь дітки до 8 років. Серед них було кілька завзятих, які ще ходять у дитячий садок.

У такі моменти мені дуже хочеться когось привезти на дитячу програму і стояти збоку та любуватися своїм чадом, або як деякі татусі – поважно походжати по музеї, вивчаючи експонати. Часом я собі уявляю, що коли б у мене були діти, то для мене було б щастям спекатися від них (тобто передати у надійні руки) на дві-три години. Тож швидше за все я сиділа би на пухкому дивані на першому поверсі музею, читала книжку чи бездумно перегортала стрічку новин у «Фейсбуці».

Чим би у той час займалося моє золотко? Поки у мене є вільний час і я не втомлена від дитячого верещання і тисячі запитань «чому?», провела розвідку. Тож тепер із чистою совістю можу рекомендувати новорічно-різдвяну дитячу програму у Національному музеї історії України.

Діти уже з перших хвилин об’єднання в групу стають командою. Зрозуміло, що їм мало цікаво, що було до нашої ери, як розвивалася і занепала Київська Русь, про зради і перемоги на Січі, формування України. Та їм цікаво, наприклад, пограти у сніжки в античному залі, де дітки дізнаються, що в Криму жили різні народи. У залі Київської Русі, де у вітринах багато прикрас, дітки творять ялинку та сніговика. Далі їм розповідають про благородних лицарів, які брали участь у турнірах, аби привернути увагу дами серця. Дівчата з особливою увагою розглядають обладунки. А коли дізнаються, що вони важать понад 40 кг, відразу роблять висновки: «О, їм не можна падати. Інакше вони не піднімуться у цьому обладунку».

Поміж начебто мимовільним розгляданням експонатів діти дізнаються історії про святкування, святого Миколая, Нового року, Різдва та Водохреще. Часом вони навіть випереджають екскурсовода і продовжують розповідати історію самі.

Мікс екскурсії, майстер-класів, творчих завдань, спортивних змагань, етнографічних ігор, співів і театралізованих вертепних сценок захоплює дітей настільки, що вони на дві години повністю забувають про дорослих, з якими прийшли до музею, і згадують лише опісля, коли кортить поділитися власноруч зробленою синьо-жовтою свічечкою, пряником, ялинкою чи ще чимось красивим.

В одному із залів співробітниця НМІУ Аня Овчаренко розповідає, показуючи на плаття у вітрині, як колись одягалися жінки. Каже, що це була буденна сукня, а коли дівчата їхали на бал, одягали ошатну, вишиту золотом накидку. Після цього запитує малечу, на чому ж дівчата їхали на бал? Один із хлопчиків, розуміючи, що відповідь десь поруч, оглядається і бачить чумацький віз: «Ось на цьому!». В іншому залі на дітей чекала справжня карета. «Вона ще досі тут?», – прошептала мама одного з учасників програми.

Як би там не було, а зимові свята – гарна можливість провести час у музеї, особливо коли співробітники толерантні до дитячих пустощів, веселощів і головне – креативності!

Важливо, щоб екскурсовод на дитячій програмі вмів бавитися як діти

У Національному музеї історії України всюди панує різдвяна атмосфера. 

Головне завдання програми - зібрати карту і віднайти скарб. Гуртом все під силу

Майстер-класи у дітей - як вечорниці у дорослих. Поки творили, поговорили про гуртки і перші досягення 

Тепер діти з малечку знають, хто такий Миколай і як він виглядав

Перший вертеп створили

...і вправлялися у спритності та швидкості як козаки взику на Січі

 Диво можна і не шукати, його краще і цікавіше робити власноруч

Фото з Фейсбук-сторінки і "Інстаграм" НМІУ