Це – не «день хохляцького мущінкі», це – День Захисника України

Аеророзвідниця Маша Берлінська звернула увагу на такий собі момєнтік, що я був ледь не впустив: з завтрашнього свята захисників України вже, виявляється, старанно роблять «новає 23-є фєвраля», «день мужика» тощо, з усім гендерно-совковим лайном, притаманним колишньому «дню савєцкой арміі і нікагда нє ваєвавших мущінок».

Ясне діло, що жодний з тих, хто був «там», тобто жодний з НАС, ніколи на таке лайно не поведеться – ми всі чудово пам’ятаємо, скільки в лавах «добробатів» було дівчат, як вони воювали абсолютно на рівних з хлопцями, як потім дехто з них попри всю шовіністичну армійську бюрократію пробивався на контракт у ЗСУ та добивався нормальних бойових спеціальностей замість пропонованих по старих совкових уставах «связісток – машиністок».

І так само пам’ятаємо, один зі скількох потенційно боєздатних «носіїв Y-хромосоми, штанів та довіску у шатнах» реально перейшов із категорії «мужик за паспортом» в категорію «захисник Батьківщини», а скільки лишилось по домівках «бо вони тут потрібніші для країни», «бо це не їхня війна», «бо хай там Порошенко перший піде» тощо...

Тому для НАС все просто – це наше свято, наше абсолютно поза віком, статтю та гендером. Свято всіх тих, хто реально захищав та продовжує захищати країну: хто зі зброєю в руках, хто лікуючи, годуючи та одягаючи тих, хто зі зброєю – свято всіх напряму причетних до цієї війни.

Та ще в більшій мірі свято тих, хто ще до цієї війни, у значно важчих за наші умовах боронив нашу країну від окупантів. Знову ж таки, поза гендером – усіх тих, хто ризикував іти в повстанські ліси, в бандерівське підпілля, піднімав повстання в ГУЛАГу... Свято пам’яті всіх, хто не дожив до оголошення цього дня офіційним святом, бо поклав голову у боротьбі за країну.

Але ж НАС абсолютна меншість порівняно з «диванним соціумом», який «хаває» всьо, що ллється йому в голову з «ящика». І єдиний шанс до цього соціуму достукатись – це щоденно, вживу та через соцмережі (єдину нашу альтернативу не-нашим мас-медіа) пояснювати, пояснювати, пояснювати...

От і про завтрашній день – про те, ЧИЙ він, про кого, і для кого, – давайте чітко роз’яснювати на кожному кроці! Це – не «день хохляцького мущінкі», це – День Захисника України. Не більше та не менше.

Тож вітання «з наступаючим» – всім тим НАШИМ, хто заслужив завтрашнє свято! а всім решті – від нас халявний вихідний, «тоже хлєб», як кажуть.