Династія патріотів: від армії УНР до сьогоднішньої військової розвідки
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
Ну як же ж Вам ще пояснити…
Чи мають національність картинки: дерева, зайчики, рибки? Ні. Не мають. А якщо це рибка Параска і рибка Прасков’я? Це ж очевидно, що рибка Параска – український образ, а рибка Прасков’я – російський.
Якщо дитина виховується на картинках (образах, змістах) : рибка Параска, Котигорошко, Летючий корабель, Кирило Кожум’яка, Мавка, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, герой АТО, – то де б ця дитина не жила (Україна, Бразилія, Канада), вона розвиватиметься зі світоглядом українця і пізніше їй це допоможе ідентифікувати себе українцем.
Якщо дитина виховується на картинках (образах, змістах) : рибка Прасков’я, Ємеля, Іванушка-дурачок тургєнєвская дєвушка, Іван Грозний, Сусанін, Кремль - то де б ця дитина не жила (Україна, Росія, Америка), вона розвиватиметься зі світоглядом росіянина і пізніше це допоможе їй ідентифікувати себе русскім.
Можна жити в Україні, але виховуватися так, що російський світ тобі буде набагато ближчий, ніж український, і цьому допомагають закладені з дитинства «картинки». Якщо людина в дитинстві мала рибку Прасков’ю, то в дорослому віці їй ментально ближча Прасков’я, а не Параска.
Можна сказати: «Какая разніца». Але різниця є, бо настане момент, коли треба буде вибрати З КИМ ТИ? ЧИЙ СВІТ ТОБІ БЛИЖЧИЙ? Як це було в Криму, як це було на сході. Український, чи русскій?
В наш час глобалізації, коли сучасний світ переповнений голівудськими, японськими (чиїми завгодно) образами і мемами, дуже важливо не загубити своє. І, де це можливо (наприклад на стіні лікарні) ставити маячки, нагадувати про себе рибкою Параскою. Або ж Прасков’єй - дивлячись, що ти вважаєш своїм.
Щоб нашу країну ніколи більше не спіткало таке горе і такий вибір - українські діти повинні виховуватися на образах (картинках, змістах), питома вага яких в загальному масиві є українською.
І ситуація з картинками в ОХМАТДИТІ - це НЕ МОВНЕ питання, це питання БОРОТЬБИ ЗА СВІДОМІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ.
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
Те, що понад 700 військовослужбовців бригади «Азов» вже п'ятий рік знаходяться у російському полоні і потрапляють в списки на обмін в мінімальній кількості, свідчить про те, що всі ми суттєво недопрацьовуємо. >>
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>