Легітимність Зеленського після 20 травня
Мене не цікавить легітимність Зеленського після 20 травня. Мене хвилює ефективність влади. >>
«Своя серед своїх» - саме так почувалася у четвер зранку, коли йшла середмістям Києва для участі в урочистій ході до Дня хрещення Русі, що його проводила УПЦ (КП).
Ішла від Михайлівської площі по Володимирській вулиці і далі – до Володимирського собору. Ішла повз молодих, симпатичних патрульних поліцейських, повз молоденьких гвардійців при повній амуніції. А вже на підході до Володимирського собору опинилась поміж групами вірян у вишиванках, з квітами і маленькими іконами в руках – теж усміхненими, позитивно налаштованими.
Якщо чесно, подумки порівнювала всіх, на кого «кидала оком» по дорозі, з баченими вчора людьми. Вчора копи виглядали стурбованими, деякі гвардійці – напруженими, серед учасників ходи УПЦ (МП) не побачила багато усміхнених облич.
Ті люди ішли групами і колонами, а учасники сьогоднішньої ходи ішли вільно – щоправда, час від часу це додавало проблем організаторам, тому що люди вперто не хотіли лаштуватись у колону, а йшли вільно, своїми маленькими громадами.
А от кого я фактично не бачила вчора, зате з ким побачилась і поспілкувалася нині – так це бійці і ветерани військових дій на Донбасі. Нині для мене було честю поговорити з військовими капеланами – вони приїхали на День хрещення Русі вшанувати Святого князя Володимира, після чого повернуться у зону АТО, до своїх бійців, щоб рятувати їхні душі, а часто й їхні життя. «У нас нема демобілізації, для нас війна закінчиться тоді, коли виборемо мир і коли відспіваємо останнього загиблого солдата», - сказав один із капеланів.
А потім були розмови з бійцями батальйонів «Айдар» і «Донбас», - декого знала раніше, з кимось нині познайомилась. Коли розпочалась хода, хлопці вишукувались і пішли вздовж колони. І ви би бачили, як їх вітали дівчата і жінки, і з якою повагою (а дехто із заздрістю) на них позирали гвардійці і поліцейські, котрі стояли уздовж вулиць проходу.
Священики – то окрема тема. Я не спеціаліст, мені важко за одягом визначити сан і відтак місце людини у церковній ієрархії – але священики всі ішли разом зі своїми мирянами. Старшого і молодшого віку, у різноманітному вбранні, з осяяними посмішками обличчями. Священики і молились, і співали псалми, і вітали одне одного і своїх вірян зі святом. Одним словом – ось вони, пастирі людських душ!
Обговорювали поміж собою і теми війни і миру, і озвучену вранці президентом Петром Порошенком думку щодо можливості залучити Вселенського патріарха Варфоломія до подолання розділення українських православних. А дехто переповідав почуті від друзів-католиків повідомлення про приїзд Папи Римського Франциска до польського Кракова, для зустрічі з учасниками Світових днів молоді.
Як на мене, ця відкритість й інтерес до життя громади і держави, до подій в інших християнських конфесіях і є однією з ознак того, що бодай УПЦ КП готовий до діалогу із Патріархом Вселенським, що її священослужителі і віряни живуть не у доволі консервативному православному світі, а у світі, де співіснують різні релігійні громади. І – так, на сьогодні Київський патріархат для багатьох асоціюється із соціальним служінням і з капеланством, що збільшує його авторитет в українському світі.
P.S. За даними поліції, кількість учасників нинішньої ходи становила близько 15 тисяч осіб, священників серед них було близько тисячі осіб.
Мене не цікавить легітимність Зеленського після 20 травня. Мене хвилює ефективність влади. >>
Вишиванка — наша національна святиня. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію. >>
Ми одягаємо вишиванки з певним душевним трепетом і любов՚ю, з гордістю і повагою – це для нас символ української нації, нашого славного роду, наших давніх традицій і нашого сьогодення. >>
Радіти можна і необхідно, щоби в час страждань і випробувань відновлювати власні духовні сили, прагнення і бажання жити, боротися і не здаватися. Радість – це не гучний сміх чи галасливі вечірки. Радість може проявлятися скромною усмішкою, світлом чи блиском очей, ніжною піснею >>