Харківський НДІ астрономії на межі зникнення - директор Кайдаш

Існування Науково-дослідного інституту астрономії Харківського національного університету Каразіна опинилося під загрозою через недофінансування.

Як інформує УМ, про це директор інституту Вадим Кайдаш розповів в інтерв’ю "Суспільному. Харків".

Він пояснив, що в установі отримують від держави базове фінансування, яке не може повністю забезпечити потреби наукових груп. Для цих потреб Міністерство освіти і науки проводить конкурси, за результатами яких вчені можуть отримати приблизно мільйон гривень на рік.

Ці кошти витрачають на заробітні плати, розхідні матеріали, а також прилади для дослідницької роботи. За підрахунками директора інституту, на місяць на підтримку наукової групи витрачають від 40 до 50 тисяч гривень.

"До оцінки конкурсних проєктів залучають фахівців з різних інституцій, зокрема наукових, які висловлюють свою думку. Окремо можливість давати додаткові бали мають фахівці з міністерства", – додав Вадим Кайдаш.

За його словами, Каразінський університет подавав 24 проєкти, з яких підтримали лише чотири. Серед тих, що не отримали конкурсного фінансування, було чотири астрономічні.

"Нам в оцінках вказували на те, що актуальність підтримки зараз не дуже велика і що виконання таких наукових проєктів не на часі. З чим ми, звісно, не згодні", – зауважив директор інституту астрономії.

Вадим Кайдаш стверджує, що від початку 2025 року установа не має проєктів та додаткового фінансування. Кошти вчені намагаються залучати з альтернативних джерел. Наприклад, разом із колегами створили фонд відновлення спостережної станції, яку росіяни розтрощили під час окупації, завдавши збитків на "декілька мільйонів гривень",

Крім того, науковці намагаються вибудувати співпрацю з іноземними колегами.

"Наразі держава вимагає від вчених проривних досліджень світового рівня, які б підвищили обороноздатність держави, її ефективність в умовах війни, хочуть, щоб вчені дали швидкий конкретний результат. Моя думка і колег: наука так не робиться.

Є фундаментальна наука, фундаментальне дослідження, тобто отримання нових знань. Є передача цих нових знань у прикладну науку, а потім вже у конкретні винаходи, нові матеріали, технології", – пояснює вчений.

Вадим Кайдаш зауважує, що наразі в Україні небагато астрономів, а фундаментальні дослідження проводять "буквально в декількох лабораторіях".

"Якщо не давати хоча б мінімальну підтримку таким людям, то просто через деякий час не вдасться знайти вчених, які змінять галузь [...]

Я вважаю: якщо ви хочете створити Космічні сили, то, мабуть, для цього мають бути люди, які займаються космічними дослідженнями. Космос сам себе не вивчить", – додав він.

Директор інституту поділився, що в установі займаються дослідженням Місяця, малих тіл (астероїдів і комет), Сонячної системи, далеких об’єктів у Всесвіті, а також астрофізикою та астрометрією.

"Наші дослідження дотичні до військової тематики також. Це стосується досліджень за малими об'єктами в навколоземних орбітах, встановлення точних систем координат, які потім використовуються, зокрема й у військовій справі", – пояснив вчений.

Як повідомляла УМ, Астрономічні бої: в Київському університеті Шевченка стартував незвичайний турнір.