«Катинь-1» і «Катинь-2» — злочини диктаторів сталіна і путіна проти Польщі

(До 85-ї річниці розстрілу польських військовополонених і 15-ї річниці Смоленського теракту)

Світлій пам'яті президента Польщі Леха Качинського, його дружини пані Марії та поляків, безвинно убієнних диктаторами сталіним і путіним — ПРИСВЯЧУЮ...

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО

З кожним роком обставини і деталі терористичної атаки, вчиненої московським фюрером путіним проти Польщі 10 квітня 2010 року під виглядом авіакатастрофи, стираються в пам'яті людей. Вбивство вищого військово-політичного керівництва Польщі на чолі з президентом Лехом Качинським було заплановано путіним і його спецслужбами завчасно,  щоб не допустити візиту президента Польщі до Смоленська для проведення  меморіальних заходів, приурочених 70-й річниці розстрілу польських військовополонених за наказом Сталіна і Берії у квітні 1940 року.

Проведення реквієму за безвинно убієнними поляками було заплановано на 10 квітня 2010 року на Меморіальному комплексі «Катинь» за сценарієм Леха Качинського...

Як пише польський мовник TVN24 (01.04.2025), Польща висунула звинувачення понад 40 російським судмедекспертам, які проводили розтини тіл жертв «Смоленської авіакатастрофи». Росіяни представили неправдиві дані. Після катастрофи польського літака Ту-154М (бортовий номер 101) 10 квітня 2010 року експерти, які проводили розтин загиблих, мали зафіксувати на тілах загиблих пошкодження — їх кількість, ступінь тяжкості, як їх завдали й коли, а також ознаки, які допомогли б ідентифікувати жертв.

Зазначається, що слідчі виявили серйозні порушення у розтинах 61 жертви катастрофи. Російські експерти або змовчали важливі деталі про серйозні тілесні ушкодження, або ж навмисно внесли у протоколи неправдиву інформацію. Вони неточно описали пошкодження або дописали ті, яких на загиблих не було.

«У понад 60 випадках (розтину тіл) ми виявили серйозні порушення, що, на нашу думку, свідчить про злочин. Незрозуміло, чи це було навмисно, через недбалість чи некомпетентність. Частина протоколів взагалі скопійована», — сказав прокурор Кшиштоф Шварц — очільник слідчої групи, що розслідує «Смоленську авіакатастрофу».

Зауважу, що зазначені обставини мною були встановлені набагато раніше. Вони опубліковані у виданнях «Україна молода» (2016) і «Український репортер» (2020) і передані польській стороні.   

У зв'язку з 15-річницею так званої «Смоленської трагедії» («Катинь-2») публікую скорочений звіт свого приватного розслідування терористичного акту проти Польщі, вчиненого воєнним злочинцем путіним 10 квітня 2010 року. У дописі також зазначені причини і обставини розстрілу польських військовополонених, здійснених за рішенням Сталіна у квітні 1940 році («Катинь-1»).

Повне розслідування цих злочинів ви можете прочитати в кінці допису за посиланнями.

Перерваний політ...

Того суботнього вихідного дня (10.04.2010) о 8:24 (за варшавським часом) в небо піднявся авіалайнер Ту-154М (бортовий номер 101) Військово-повітряних сил Республіки Польщі із делегацією на чолі з президентом Лехом Качинським. Разом із ним на борту були його дружина пані Марія, керівники вищого військового командування, представники Сейму і Сенату, політичні, громадські та релігійні діячі Польщі. Літак виконував рейс PLF101 за маршрутом Варшава (Польща) — Смоленськ (росія).

Поляки летіли у Смоленськ за покликом серця, щоб відвідати Меморіальний комплекс «Катинь» і вшанувати польських офіцерів, розстріляних без суду і слідства катами-енкаведистами у Катинському лісі у квітні 1940 року за колективним рішенням Політбюро ЦК ВКП (б) на чолі зі Сталіним та наказом наркома НКВС СРСР Берії.

Кожен летів зі своїми думками, планами і надіями на майбутнє. У другій половині того ж дня делегація планувала повернутися додому і завершити реквієм (меморіальні заходи) у Варшаві. Поляки не знали, що фашистський режим кривавого кремлівського фюрера путіна приготував для них «Катинь-2» і що жити їм залишилося 77 хвилин...

О 10:41 за московським часом (06:41 за міжнародним UТС), під час заходу на посадку на військовий аеродром «Смоленськ-Північний» літак був підірваний вибухівкою, закладеною росіянами задовго до його вильоту. Загинули всі, хто перебував на борту літака — 8 членів екіпажу та 88 пасажирів...

«Реквієм не міг відбутися ні за яких умов...»

Напередодні, 9 квітня 2010 року, під час зустрічі зі своїми друзями у київській кав'ярні, обговорюючи приватний візит президента Польщі до Смоленська, я висловив категоричну думку, що літаку Качинського не дадуть приземлитися на Смоленському аеродромі.

Наведу декілька цитат із своєї книги «Літак для президента», опублікованій у березні 2012 року (на фото): «Реквієм у Катині буде зірваний, він не відбудеться. Він не може відбутися ні за якої погоди і умов. Літак Качинського заженуть куди завгодно: в Москву, Мінськ, до чорта на кулички. Придумають усе що завгодно, щоб він не сів у Смоленську. Якщо буде потрібно, зроблять туман, а то й сніг. Або трапиться випадкове пошкодження посадкової смуги, вийде з ладу апаратура, контролююча літак, і перед заходом на посадку командиру літака скажуть, що прийняти його не можуть.

Сьогодні в арсеналі військових є такі технології, що спеціалісти вміють розганяти не лише дощові і грозові хмари, а якщо буде потрібно, то зроблять і туман з «молоком», не кажучи вже про інші технічні «штучки» і спецефекти, які можна задіяти, щоб зірвати заплановані поляками заходи...

Запланований на завтра на ранок реквієм з участю і виступом Качинського в Катині не відбудеться. У такий спосіб Кремль продемонструє, хто в домі господар і що Качинський — небажаний гість в Росії».

Того часу в суспільстві на слуху була офіційна зустріч двох прем'єрів Польщі та росії, Дональда Туска і володимира путіна, з їх теплими дружніми обіймами і ключовими моментами зустрічі — спільне відвідування 7 квітня 2010 року меморіального комплексу Катинь у зв'язку з 70-ю річницею розстрілу польських військовополонених органами НКВС СРСР в Катинському лісі в семи кілометрах від села Катинь Смоленської області.

7 і 8 квітня 2010 року польські, російські і українські ЗМІ приділили цій зустрічі багато уваги, особливо неоднозначним оцінкам і коментарям «Катинської кривавої трагедії», озвученими путіним, Туском та іншими політиками.

У новинах коротко повідомлялося і про майбутній візит президента Польщі Леха Качинського, але як приватної особи (що різало слух!), метою якого було проведення реквієму в Катині 10 квітня — через три дні після Туска. У багатьох це викликало здивування і запитання — чому візит приватний, розділений, а не разом з Туском?

Тоді, 9 квітня 2010 року, я ще не знав, а мав лише якесь інтуїтивне передчуття, що за вказівкою путіна розроблена спецоперація, яка передбачала не лише створення штучного туману і провокацію авіакатастрофи, а й терористичну атаку на літак, щоб зірвати небажаний для росії візит президента Польщі Леха Качинського.

Неоголошена промова

У своїй неоголошеній промові Качинський мав намір привернути увагу світу до масового вбивства у квітні 1940 року майже 22 тисяч польських ув'язнених із таборів і в'язниць НКВС, злочину, який він особисто вважав «актом геноциду», здійсненого за рішенням Сталіна на підставі доповідної записки Берії.

«Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова-Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939, став Катинський злочин. Польські офіцери, священики, службовці, поліцейські, співробітники прикордонної охорони, тюремні працівники були знищені без процесів і вироків. Вони стали жертвами неоголошеної війни. Світ мав ніколи про це не дізнатися. Земля приховала сліди злочину, а брехня мала стерти його з людської пам'яті», — ці слова з неоголошеної промови президента Качинського були опубліковані у пресі після його загибелі.

Серед іншого Лех Качинський мав оголосити росіянам свою вимогу: «Всі обставини Катинського злочину повинні бути повністю вивчені і розслідувані. Важливо, щоб на юридичному рівні була зафіксована невинність жертв, щоб були відкриті всі документи, які стосуються цього злочину, щоб Катинська брехня назавжди зникла з суспільного простору. Ми вимагаємо цих дій насамперед заради пам'яті жертв і поваги до страждань їхніх сімей. Але ми вимагаємо цього і в ім'я спільних цінностей, які мають становити фундамент довіри та партнерства між сусідніми народами у всій Європі».

Про зміст неоголошеної промови Качинського (як і про його сценарій візиту в Катинь) чекіст путін знав заздалегідь від агентури російських спецслужб у Варшаві.

Допустити, щоб Лех Качинський виступив iз такою промовою та ще й на «ісконно русской зємлє» путін не міг, ні за яких обставин. Йому вже довелося вислухати гірку, але історично справедливу правду від Качинського про Катинську трагедію, про напад Німеччини і Радянського Союзу на Польщу без оголошення війни в присутності десятків тисяч поляків та багатьох делегацій країн світу на чолі з їх лідерами ще 1 вересня 2009 року на заходах у Гданську, присвячених 70-й річниці початку Другої світової війни...

«путін ніколи цього не пробачить...»

10 квітня 2010 року, близько 12 години з телевізійних новин я довідався, що через «сильний туман» при заході на посадку розбився польський літак з делегацією на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським. Всі загинули...

Слухаючи трагічну новину, пригадав застереження свого колеги з Литви, яке він висловив після виступу Леха Качинського в Гданську 1 вересня 2009 року. Ми були присутні на тих пам'ятних заходах у складі делегації ПАРЄ.

У присутності путіна і півсотні світових лідерів президент Качинський заявив: «Тоді, 17 вересня 1939 року Польща отримала удар ножем у спину, удар від більшовицької росії, яка виконувала свої союзницькі зобов'язання згідно з пактом Молотова—Ріббентропа. Польські солдати гідно чинили опір нацистським агресорам. Але того дня Польща, у якої ще були сили захищатись, була знищена більшовицькими військами, які почали наступ зі Сходу. Це не Польща повинна відпрацьовувати урок спокути. Для цього у нас немає жодних причин. Причини є у інших, які сприяли початку Другої світової війни».

Слухаючи емоційний виступ Качинського, я бачив перекошене люттю і ненавистю обличчя путіна від гірких, але історично справедливих і правдивих слів польського президента. Колега з Литви сказав: «путін йому цього ніколи не пробачить...».

Його слова виявилися пророчими...

«Сьогодні Грузія, завтра Україна...»

Не забуду і виступ президента Польщі Лєха Качинського пізно ввечері 12 серпня 2008 року на понад 200-тисячному мітингу в Тбілісі на підтримку Грузії (на фото), проти якої фашистська росія вчинила віроломну воєнну агресію.

«Сьогодні Грузія, завтра Україна, після завтра держави Прибалтів і, можливо, моя країна. Ми можемо цьому протистояти лише за умов, що Європа дотримуватиметься єдиних цінностей. Вперше після довгого часу наші сусіди з північного сходу показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ця країна — росія, яка прагне розсортувати своїх сусідів. росія вважає, що народи довкола неї повинні їй підкорятися. Ми заявляємо: ні!», — емоційно заявив Качинський.

Під час виступу Качинського російські танки були в 30 кілометрах від столиці Грузії. Я був на тому мітингу з декількома членами ПАРЄ. Під час розмови колеги згадали мій виступ на сесії ПАРЄ у квітні 2008 року, коли я попередив, що впродовж 4-6 місяців росія здійснить воєнну агресію проти Грузії. Для недопущення агресії я запропонував створити комісію з раннього попередження воєнних конфліктів.  Тоді мене не підтримали. Комісію створили після завершення російської агресії і окупації Південної Осетії і Абхазії, де росія розмістила свої військові бази.

Думаю, що доречно нагадати і мій виступ на сесії ПАРЄ 1 жовтня 2009 року: «...Шановні колеги! Я хочу достукатися до ваших сердець і розуму, щоб ви побачили і почули, що реально відбувається сьогодні у відносинах між Україною і росією, в тому числі і в Криму, щоб нам не прийшлося в пожежному порядку розглядати на сесії ПАРЄ чи в Раді безпеки ООН питання про чергову агресію росії, на цей раз проти України або в іншому регіоні Європи. Попереджаю, що років через п'ять анексія Криму росією стане реальністю, як анексія Абхазії і Південної Осетії в Грузії.

Зовнішня політика росії переслідує мету перетворення незалежної і суверенної України в державу-сателіт, збереження своєї бази в Севастополі, блокування вступу України в НАТО і ЄС та ліквідацію в Україні верховенства права, свободи і демократії, які є більмом в оці авторитарної кремлівської влади.

Сьогоднішня росія — це неосталінський авторитарний режим, де немає свободи, демократії і масово порушуються права людини і цілих народів. В росії все гучніше звучать голоси про реабілітацію Сталіна і його злочинного режиму».

20 лютого 2014 року з російських військових баз, розташованих в Південній Осетії і Абхазії, в  Крим були перекинуті десантно-штурмова бригада і полк спеціального призначення ВДВ Збройних сил росії (без розпізнавальних знаків — так звані «зелені чоловічки»), які захопили Кримський півострів.

Міжнародна спільнота (ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, ПАРЄ та провідні країни світу — США, ФРН, Велика Британія, Франція, Китай) «проковтнула» окупацію 20% території Грузії і анексію Криму. Світ змирився з воєнною агресією росії проти Грузії і України.

Непокаране російське імперське зло росло як гриби після дощу, але демократичний світ реальних санкцій проти росії не запровадив. Політичні лідери Європи і США повторювали як мантру свою чергову «стурбованість» і «занепокоєність». Країни-члени Євросоюзу споживали російський газ, нафту і отримували російське «бабло». Їх не цікавила кров грузинів і українців та загарбані росією території незалежних суверенних держав.

Московія слухала «стурбованих» європейців і американців і продовжувала свою загарбницьку злочинну політику.

10 квітня 2010 року фашистський режим путіна вчиняє терористичну атаку на польський літак і вбиває військово-політичне керівництво Польщі на чолі з президентом Лехом Качинським. Це була особиста помста кривавого карлика путіна польському президенту...

Наприкінці лютого 2014 році росія вчинила агресію проти України, анексувала Крим і навесні того ж року окупувала значну частину території Донбасу.

17 липня 2014 року над окупованою територією Донецької області російські військові ракетним комплексом «Бук» збили малайзійський пасажирський авіалайнер (загинуло 298 осіб, серед них 80 дітей).

Після визнання своїх маріонеткових утворень «ДНР» та «ЛНР» як незалежних держав росія 24 серпня 2014 року відкрито вчинила масштабне вторгнення в Україну.

24 лютого 2022 року воєнний злочинець путін вчинив повномасштабне вторгнення в Україну, приєднав до росії Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку області і четвертий рік чинить геноцид української нації (сотні тисяч українців вбито і поранено, понад 20 тисяч дітей вивезено до росії).

Провідні демократичні країни світу США, Велика Британія, Франція, Німеччина та інші запровадили формулу ведення російсько-української війни —  «ні перемоги, ні поразки», що означає — Україна не повинна перемогти, а агресор росія — програти (або навпаки). Військова допомога надається Україні по чайній ложці. Нова адміністрація Білого дому на чолі з президентом США Трампом із союзника України перетворилася на гнилого посередника, який прихильно ставиться до воєнного злочинця путіна і не реагує на його масові вбивства мирних жителів України. Дональд Трамп скочується в орбіту московського зла і перетворюється на морального співучасника злочинів, вчинених воєнним злочинцем путіним, на якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт.

Далі буде…

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, народний депутат України 2-6 скликань, член ПАРЄ (2006-2010), почесний голова СОУ, генерал-лейтенант, кандидат юридичних наук