У Києві показують український Крим художника Сергія Пустовійта
У Національному художньому музеї України 24 квітня відкрилася виставка живопису відомого українського художника Київської школи Сергія Пустовійта «Перед лицем Криму». >>
Цвинтар із похованнями жертв Голодомору зрівняли з землею на Чернігівщині - сталося це в селі Івківці Ладанської громади, що на Прилуччині. (Фото: Фейсбук Музей Голодомору і Суспільне)
Цвинтар з похованнями жертв Голодомору 1932—1933 років знищують у Чернігівській області - це сталося в селі Івківці Ладанської громади, що на Прилуччині.
Як інформує УМ, про це повідомили місцевий телеканал «Прилуки» і Національний музей Голодомору-геноциду 25 березня в Фейсбуці.
Журналісти побачили, як на місці масового поховання працюють бульдозери та інша техніка. Місцеві розповіли, що їх не попереджали про роботи і не радилися з ними. Вони звернулися до селищного голови з проханням зупинити роботи, бо на кладовищі покояться їхні вбиті голодом родичі.
Як розповів івківчанин Микола Данілішін, на цвинтарі похований його дід Денис Череп.
«Третина цього цвинтаря була заповнена під час Голодомору. Люди вмирали. Їх возили возами, а закопували, як худобу, без трун. Мого діда так само закопали. З дому забрали все, навіть квасолю, все вигребли... Для діда викопали яму, поки його візком привезли, вже четверо там лежали. Люди не могли викопати навіть ями, не було сил», — поділився історією чоловік.
Національна книга памʼяті свідчить, що в роки Голодомору в Івківцях від голоду загинули щонайменше 162 людини, серед них багато дітей. Ця цифра — тільки ті смерті, які офіційно зафіксовані.
Селищний голова Роман Ювченко каже, що роботи на місці цвинтаря ведуть, бо є рішення виконавчого комітету та відповідно до програми благоустрою. За його словами, у плані територіальної громади ця ділянка не вважається кладовищем.
Насправді ж цвинтар у Івківцях зазначений як одне з понад тисячі місць масового поховання на території України в геоінформаційній системі «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду».
Національний музей Голодомору-геноциду звернувся до голови Ладанської ТГ та голови Прилуцької РДА і повідомив їх про цінність і важливість збереження цього місця поховання періоду Голодомору, а також закликав максимально відновити благоустрій меморіальної території та маркувати її.
Подаємо лише кілька з багатьох дописів:
Andrew Pukha: “Манкурти без пам'яті... Слів немає”;
Olenka Kob: “Так стирають історію, потомки тих, які нас морили голодом, подумайте для чого...”
Ігор Воропай: “Від імені мешканців Дніпра висловлюю обурення де-факто незаконними діями місцевої влади і пропоную вважати його приватну ділянку з будинком кладовищем у знак солідарності з місцевими мешканцями!”
Бордун Катя: “Тепер питання для чого це зробили? Землі мало? Вже під забудову на кістках готують територію?”
Як повідомляла УМ, Запізніле прозріння Мінкультури: залишки садиби Євменія Зеленського у Києві внесено до Держреєстру нерухомих пам’яток України.
У Національному художньому музеї України 24 квітня відкрилася виставка живопису відомого українського художника Київської школи Сергія Пустовійта «Перед лицем Криму». >>
Рівно 6 років тому – 25 квітня 2019 року – ухвалено Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». >>
У це важко повірити, але знаменитий Сократ — мудрець, відомий своїм розумом і спокоєм — щодня жив поруч із вибуховим характером, гнівом і гучними сценами. >>
У Львові 23 квітня розпочалися роботи з дослідження та ексгумації радянських поховань на території "Пагорба Слави". Усі знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на спеціально визначене місце до Голосківського кладовища. >>
В Одесі згідно рішенням топонімічної комісії міської ради залишаться незмінними назви 15 вулиць та 7 провулків, найменування яких пов'язано з російськими діячами. >>
Костянтин Ксідо (наголос на останній склад у прізвищі грецького походження) — найбільш згадувана постать, коли йдеться про палац на Замковій горі у Хмільнику на Вінниччині. >>