Поету та дисиденту Василю Стусу встановлять меморіальну дошку в Ірпені, фото

Цьогоріч на одному з будинків в Ірпені по вулиці Василя Стуса буде встановлено меморіальну дошку, присвячену Василю Стусу.

Як інформує УМ, про це 12 червня повідомили на офіційному сайті Товариства «ВІДВАЖНИХ».

Меморіальну дошку розробив Данило Жиліховський, студент другого курсу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, поєднавши експресивний горельєф з текстом у форматі графіті. Реалізацію творчої ідеї студента підтримало Товариство “ВІДВАЖНИХ” та ливарня «Саямат».

«Для радянської влади графіті було формою вандалізму, але для митців – протестом. Таким чином, я хочу підкреслити повстанські настрої та вчинки Василя, а також його експериментальну манеру письма», – розповідає Данило Жиліховський. Саму композицію студент розмістив на бруталістському фоні, такому як стандартна радянська плитка чи бетонна стіна, щоб підкреслити бекґраунд письменника, який жив та працював в умовах цензури, оточений комуністичними реаліями.

«Я взяв для прикладу перші відомі рядки, які спали на думку і цікаво вписалися в композицію. Вважаю доцільним взяти характерний зразок творчості поета замість стандартного "проживав тут з ... по ... рік", щоб підштовхнути людей до ознайомлення з доробком автора», – додає Данило. Меморіальну дошку, розроблену студентом, планують розмістити по вулиці Василя Стуса в Ірпені.

"Ми пишаємося тим, що маємо можливість підтримувати молоді таланти і сприяти розвитку українського мистецтва. Важливо, щоб молоді митці мали простір для вільного самовираження та змогу реалізовувати свої творчі ідеї. Вірю, що ця ініціатива стане вагомим кроком на шляху до визнання їхнього таланту і зробить значний внесок у культурне життя нашого міста та країни в цілому", – зазначив засновник Товариства «ВІДВАЖНИХ» Володимир Карплюк.

Нагадаємо, що Василь Стус, псевдо Василь Петрик (народився 6 січня 1938 в селі Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька області)— український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політв'язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у XX столітті.

Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Учасник акції протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно), Герой України (2005, посмертно). Батько Дмитра Стуса.

За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув 4 вересня 1985 у таборі ВС-389/36-1 (Перм-36), біля села Кучино, Пермсього краю РРФСР, СРСР).

За переконанням його побратима, дисидента Василя Овсієнка (який нещодавно відійшов у засвіти), котрий відбував покарання разом із Стусом – Василя Семеновича було вбито.

Як повідомляла УМ, «Стус-Фест»: в Україні та за кордоном пройде міжнародний фестиваль.