Пам’яті Степана Ільковича Хмари. Анекдот

Пам’яті Степана Ільковича Хмари. Анекдот.

Сама чула, як він колись давно переповідав цей анекдот на узбіччі мітингу в Києві.

1990-ті. Сидить Степан Ількович над Дніпром, рибалить. Вловив золоту рибку. А вона й мовить до нього чєловєчєскім голосом: проси, мовляв, чого хочеш, виконаю три бажання.

Знітився Степан Ількович.

- Та про що, власне, просити? Мрія мого життя збулася - Україна стала незалежною... Ну, може, щоб мене обрали депутатом, бо хочу розбудовувати Україну.

Бац! - І сидитьСтепан Ількович у парламентській залі. А образ золотої рибки шепоче йому: “А друге бажання?”

- Та не знаю, що й просити. Хіба, мо, квартирку невеличку в Києві.

Бац! - і тут же приносять шановному депутату ордер на квартиру на Позняках.

- А третє бажання, - почав мріяти Степан Ількович, - зроби рибо, так, щоб до мене молодість повернулася, років 20 скинути б мені, е-ех!

... Прокидаєтсья Степан Хмара молодим. У фуфайці. Навколо -  колючий дріт, вівчарки, вертухаї.

Він і справді жив у спальному районі Києва, в “депутатському” будинку,  досить таки звичайна висотка з видом на супермаркет і базарчик.

Років 10 тому зустрічала - гуляв з онуком. Героя України ніхто на дитячому майданчику не впізнавав - Хмара на той час уже не був таким активним, медійним і цитованим.

Попри те, що Степан Ількович був зарізким і контраверсійним як політик, він завжди був борцем.

Врешті, Хмара не просто любив Україну та молився за неї - у непроглядній пітьмі СРСР він відсидів на зоні за Україну.

Дисиденти та політв’язні брежнєвської епохи, мені здається, лишилися недооцінені нами.

Степане Ільковичу, дякую, що були!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Степан Хмара помер на 87 році життя