Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається.
З вересня 2023 року Православна церква України офіційно перейшла на новоюліанський календар.
Відповідно, деякі важливі церковні свята посунулись на 13 днів у порівнянні зі старим календарем.
Цьогорічне Різдво в Україні відзначатимуть 25 грудня — разом з переважною частиною християнського світу.
Водночас при схваленні переходу на новий календар у ПЦУ зазначали, що віряни можуть відзначати церковні свята як за новим, так і старим календарями, однак Різдво 7 січня нині вже не є офіційним державним святом.
Насправді більшість православних, католиків і греко-католиків святкують Різдво Христове в один день — 25 грудня. Ця дата вважається умовним Днем народження Ісуса Христа, попри її відсутність у Біблії та в жодному іншому релігійному документі.
Як пояснюють деякі історики, стародавні римляни традиційно відзначали 25 грудня як свято «Непереможного Сонця»: саме тоді, за звичаєм, темрява відступала, а світловий день починав збільшуватися. При відході від язичництва цього дня започаткували народження «Правдивого сонця» — Ісуса Христа.
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається. Однак за різними календарями: на Заході — здебільшого за григоріанським, а, приміром, у росії, Грузії, Сербії та (до недавнього часу) Україні — юліанським, неточність якого нині поглибилася на 13 днів.
Українські землі, які тривалий період були у складі російської імперії, жили за старим юліанським календарем. За цим стояли, як не дивно, політичні мотиви: «Католик православному не брат».
Власне, в ПЦУ і пояснюють перехід України до григоріанського календаря прагненням повністю відокремитися від традицій російської церкви.
До того ж більшість православних церков уже давно послуговуються більш точною системою літочислення — новоюліанською.
Дискусії про це тривали давно, однак із початком повномасштабної війни росії частка наших громадян, котрі не хочуть святкувати Різдво в один день із сусідом-убивцею, збільшилася.
Новий календар ПЦУ та УГКЦ майже збігається з григоріанським у римо-католиків (окрім правил обчислення Великодня). Тож цьогоріч Україна разом із цивілізованим світом святкуватиме Різдво належним чином — до Нового року.
Валерія МУСХАРІНА
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
У всі часи існування імперії зла міф про так звану велику російську культуру використовувався, і треба зазначити, небезуспішно, як один із засобів експансії агресивного повзучого, як гадина, «рускава міра». >>