Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Демонтаж пам'ятника Пушкіну в Києві. (Фото: Ксенія Семенова / Facebook)
У Києві 15 листопада демонтували пам'ятник російському поету Олександру Пушкіну.
Як інформує УМ, про це повідомила 15 листопада депутатка Київради Ксенія Семенова у Фейсбуці.
Пам'ятник Пушкіну знаходився в київському парку імені Івана Багряного (колишній парк Пушкіна).
Скульптуру російського поета зняли з постаменту за допомогою крану, завантажили у вантажівку та забрали. Куди саме перемістили пам’ятник – наразі невідомо.
Також відео поділився депутат Київради Дмитро Білоцерковець.
Закон про заборону пропаганди російської імперської політики президент підписав у квітні 2023 року. Він заборонив виготовлення, поширення та публічне використання радянської та російської символіки. На виконання вимог цього закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування мали вилучити з публічного простору пам’ятники, присвячені особам, які причетні до реалізації російської імперської політики, а також перейменувати вулиці, площі, парки, сквери, географічні об’єкти, які містять символіку російської імперської політики.
З липня 2023 року в Києві демонтували понад 60 пам’ятників, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР. Втім, пам'ятнику Пушкіна в колишньому парку імені Пушкіна довгий час вдавалося уникати демонтажу.
24 жовтня активісти благодійного фонду "Солом’янські котики" закрили пам'ятник Пушкіну в київському парку імені Івана Багряного (так перейменували парк Пушкіна) "демаскувальною" сіткою. А 10 листопада Кабінет міністрів вилучив київський пам'ятник Пушкіну з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.
Як повідомляла УМ, в Україні нарешті з’явилася юридична база, яка дозволить очистити наші міста від усіх монументів, що викликають асоціацію з історією росії. Окрім Києва, Пушкіних далі не буде в Житомирі, Харкові та Одесі. З суворовим попрощається Ізмаїл, з адміралом ушаковим — Херсон, із монументом «Україна — визволителям» — Ужгород, з князем воронцовим — Одеса, з меморіальним комплексом «Борцям революції» — Луганськ.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>