Рада ухвалила закон про відбір суддів КСУ та підтримала відновлення е-декларування

У другому читанні Верховна Рада 27 липня ухвалила законопроєкт №9322 про зміни процедури відбору суддів Конституційного суду, потрібний для виконання критеріїв Єврокомісії на шляху України до членства в ЄС.

Як інформує УМ, про це 27 липня повідомив у своєму Telegram-каналі нардеп Ярослав Железняк.

За ухвалення закону проголосували 293 народні депутати.

"Важлива євроінтеграційна ініціатива. Виконання першої рекомендації Європейської комісії до членства України в ЄС", – написав він.

За його словами, в документі, серед іншого, є норма, яка посилює роль міжнародників у відборі суддів:

"Якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів "за" і "проти" Дорадча група експертів не може ухвалити рішення, проводиться повторне голосування.

У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" під час такого повторного голосування голоси трьох членів Дорадчої групи експертів, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи Європейською комісією "За демократію через право" , є вирішальними", – йдеться у законопроєкті.

У першому читанні законопроєкт був ухвалений 12 червня.

Венеційська комісія оприлюднила оцінку законопроєкту №9322 про зміни процедури відбору суддів Конституційного суду України 10 червня.

У своєму рішенні Венеційська комісія висловила жаль, що її рекомендація щодо включення сьомого члена до складу Дорадчої групи експертів не була виконана. Однак "Венеційка" привітала "значні покращення", запропоновані у відповідь на її ключові рекомендації.

Реформа системи відбору суддів Конституційного суду є одним із семи критеріїв Єврокомісії, виконання якого є необхідним для подальшого зближення з ЄС.

9 червня посли країн G7 представили ключові рекомендації для України щодо посилення антикорупційних інституцій та реформування судової системи. Одна із них стосується запровадження законодавства щодо прозорого відбору суддів Конституційного Суду України на меритократичній основі.

Крім того, у четвер в першому читанні парламент проголосував законопроєкт авторства глави фракції "Слуга народу" Давида Арахамії про відновлення декларування.

Про це Арахамія повідомив у Телеграм-каналі.

Він також детально зупиняється на тому, що пропонується у тексті для першого читання:

1. Посадовці (крім військових і подібних посад у секторі оборони) мають подати раніше не подані декларації за 2021-2022 роки упродовж 90 днів з моменту набрання чинності законом. "Дірок" у періодах декларування та перевірок - не буде.

2. Військові, посадовці на окупованих територіях чи територіях ведення бойових дій - подають декларацію лише після звільнення, повернення в ппд (крім ротації), демобілізації, деокупації території тощо.

3. Відновлюються повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Комітет Ради підтримав розгляд законопроєкту про відновлення декларування, - Юрчишин

4. Декларувати місце проживання посадовця під час війни - потрібно! Ми прибрали контраверсійні норми про недекларування місця проживання на час війни, які обговорювалися у попередніх редакціях законопроекту. Без декларування місця проживання і подання декларацій, і перевірки мали би небагато сенсу навіть із повним публічним доступом до декларацій. Адже НАЗК не змогло би перевірити баланс доходів/витрат на користування нерухомістю.

5. Публічний доступ до реєстру декларацій має бути поновлено, проте із обмеженнями. Наразі вдалося досягти такого компромісу: з міркувань безпеки пропонується обмежити доступ до інформації про населений пункт, де розташоване майно, а також про ідентифікуючі дані третіх осіб, вказаних у декларації. Проте подати ці дані декларанти муситимуть, а НАЗК і НАБУ/САП зможуть їх перевірити.

6. Заповнення декларації стане зручнішим. Дані з інших реєстрів "підтягуватимуться" у акаунт декларанта, полегшуючи заповнення декларації. Разом з тим, декларант буде зобов’язаний перевірити достовірність усіх даних і додати те, чого немає у реєстрах.

Водночас, у законопроект була додана компромісна норма щодо декларування орендованого майна. Йдеться про те, що декларуванню не підлягатиме об’єкт з ринковою вартістю користування до 50 прожиткових мінімумів (наразі трохи менше 130 000 грн) за весь час користування.

"Відкрию таємницю: це рішення виникло у перемовинах із МВФ, який погодив такий підхід. Ідея у тому, щоб сфокусувати перевірку статків чиновників на виявленні суттєвої брехні, незаконного збагачення чи необгрунтованих активів (наразі навіть адміністративна відповідальність за брехню в декларації починається із 134 тис. грн) Важливий момент: ця норма не має стати "діркою" для недекларування майна у безоплатному користуванні, адже вказати майно треба буде по ринковій вартості користування незалежно від того, чи сам декларант щось сплачує. Як визначати цю ринкову вартість так, щоби цим не змогли маніпулювати для приховування майна взагалі - питання для доопрацювання", - коментувала законопроєкт нардепка "Слуги народу" Анастасія Радіна.

Тому цю норму і низку інших норм "слуги народу" обіцяють удосконалювати поправками до другого читання так, щоб закрити можливості для зловживань недоброчесними посадовцями

Як повідомляла УМ, ВРУ припинила повноваження депутата Арістова та продовжила воєнний стан із мобілізацією.