Здача півдня України: злочинна недбалість чи державна зрада-3

Продовження матеріалу Героя України Григорія Омельченка. Попередню частину читайте за посиланням.

Захоплення Херсону – зрада чи злочинна недбалість?

Наступ російських військ на Херсон відбувався  зі сторони Криму через непідірвані мости і розміновані «Чонгар» і «Каланчак».

1 березня окупанти прорвалися в місто Херсон за допомогою лише  бронетранспортерів. Наступного дня місто було повністю окуповане російськими загарбниками.

Після захоплення міста окупанти почали підготовку до так званого «референдуму» за «Херсонську народну республіку» («ХНР»).

Рекомендую Зеленському, його владі і їх ботам прочитати матеріали голови Херсонської обласної державної адміністрації (2016 - 2019) Андрія Гордєєва  «Добровольці вмирали, поки влада тікала? Як Херсон кинули на призволяще — свідчення учасника подій», опубліковані виданням «Новая газета» із цензурними скороченнями (цитую):

Напад на Херсон армією ворога був очевидним ще з 2014 року, це було лише питанням часу, тож план захисту був розроблений. Втім, очільники Херсонської області в перші дні повномасштабного вторгнення Росії начебто втекли й обласний центр залишився без захисту.

Добровольцям з місцевих жителів довелося самостійно формуватися в тероборону — до цього цим централізовано ніхто не займався.

3 березня 2022 року Херсон захопили російські окупаційні війська. Стратегічне місто можна було нехай не назавжди відбити, але затримати окупантів, адже план оборони був. Але влада та правоохоронці нібито втекли, залишивши місцевих жителів захищати місто самостійно й майже без зброї.

Редакція видання «Заборона» розповідає про свідчення ексочільника Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва щодо подій перших днів оборони від навали з окупованого Росією Криму.

Влада тікала, тероборона — вмирала: події 24 лютого

На момент початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року жодного блокпоста в обласному центрі не було, розповів «Новой газете» голова Херсонської обласної державної адміністрації (2016-2019) Андрій Гордєєв.

«Представники поліції, СБУ також полишили місто без захисту,  тікаючи у перших рядах. Теперішній очільник ОДА Геннадій Лагута пропав. Дурість чи зрада, можливо і те, і інше», — зазначив Гордєєв.

За його словами, російська армія увійшла у Херсон вже 2 березня, бо ніхто не знав, що потрібно робити. З першого дня війни добровольці приходили до військкомату, а до них ніхто не виходив. Тільки близько сьомої вечора їх вивезли у село Наддніпрянське, де повинна була розміщуватися база тероборони.

«О 7 ранку проходила нарада щодо оборони області. Командир бригади ТрО вимагав вантажівку, щоб перевозити зброю зі складу до себе на базу. Йому кажуть: «Добре, чекай, зараз буде». О 8 ранку він телефонує ще раз: «Де моя вантажівка?». Кажуть: «Почекай, зараз буде». О дев’ятій годині, десятій — те ж саме. А об 11 ранку заступник голови Херсонської ОДА з питань оборони Якименко сказав: «Звертайся до мера, бо я зараз далеко, в евакуації», — розказав Гордєєв.

Ексчиновник акцентував, що у той час, поки теробороні обіцяли транспорт, «заступник нинішнього голови ОДА з питань оборони разом з адміністрацією міста просто тікали».

Зброю, як розповів Гордєєв, командиру тероборони довелося шукати самостійно, зупинивши автівку, яка везла її у місто Олешки, де тримала оборону 59-та бригада. Так вдалося дістати близько 660 автоматів з боєкомплектами. З цієї ж машини видали 400 автоматів добровольцям у Наддніпрянському.

«На Антонівському мосту йде бій. Треба взяти міст під охорону. І вони [бійці ТрО з Наддніпрянського] пішки йшли близько трьох кілометрів. Прийшли туди, вже була глуха ніч. По них [вдарили], вони побачили [жертв] і дали деру! Десь половину автоматів повернули, інші — безслідно зникла, як і люди. У тому сенсі, що вони залягли на дно, злякалися», — описав ситуацію першого дня російського вторгнення ексглава облдержадміністрації Гордєєв.

В результаті на озброєнні у територіальної оборони залишилося всього кілька сотень автоматів та близько 50 РПГ-18 (радянські протитанкові гранати), з якими на додачу до «коктейлів Молотова» бійці намагалися влаштувати засідку на бронетехніку окупантів у Бузковому парку Херсона.

Міському священнику власноруч довелося поховати 67 бійців тероборони, яких навіть неможливо було ідентифікувати.

«Священник їх всі сфотографував, зробив нумерацію, зробив закритий чат у Telegram. Каже: «Переможемо, потім будемо їх всіх діставати», — розказав колишній очільник ОДА.

План захисту Херсона був: чотири лінії оборони

Було чотири лінії оборони міста: однією з перших мала стати зрошувальна система Херсона, переконаний Гордєєв.

Вона проєктувалася за часів СРСР двома міністерствами – оборони і сільського  господарства, тож була побудована таким чином, що жодний транспорт не проїде якщо будуть підірвані мости через водоканали, — пояснив ексголова ОДА.

На фото один із мостів через водоканал зрошувальної системи на Херсонщині.

Лінії оборони Херсона:

1. Перешийок між Херсонською областю й Кримом повинен був бути замінованим. За словами Гордєєва, так і було, але приблизно за тиждень до початку війни його розмінували з невідомих причин.

2. Прикордонники повинні були подати сигнал про початок вторгнення, але не вступати в бій, а відійти далі. А далі — зрошувальна система Херсона. «Логіка така: підриваємо мости, вони [окупанти] зупиняються, і наша артилерія (б’є  по ворогу)», — роз’яснив колишній глава облдержадміністрації. 

3. Річка Дніпро. Антонівський міст тримати до останнього, але якщо не вдається, зруйнувати міст: міст руйнується і Херсон опиняється відрізаним, залишається обороняти лінію води, бо Дніпро, на думку Гордєєва, перейти практично неможливо.

4. Каховський плацдарм. Евакуювати Нову Каховку і тримати оборону там, максимально укріпитися.

«На все це відводилася доба. Добу нам треба було стримувати їх на вході. Не вийшло», — резюмував Гордєєв.

Повний текст статі ексглави Херсонської ОДА Гордєєва, в його первинному вигляді, мовою оригіналу (російською)  опублікувало видання «Новая Польша» під заголовком  «Как брали Херсон? Глупость или предательство».

Мер Таврійська Микола Різак: «Де наш перший ешелон оборони, другий? Де вони?»

В обід 24 лютого головна станція Північно-Кримського каналу, Каховська ГРЕС, міста Таврійськ, Каховка, Нова Каховка уже були захоплені російськими військами повідомили виданню «Depo. Херсон»  очевидці подій в соцмережах і телефонних розмовах. Про це «Новому дню» 24 лютого також повідомив міський голова Таврійська Микола Різак. «Я щойно з головної споруди. Вона захоплена. Там стоїть російський танк, «град», БТРи і російські солдати зі зброєю», — сказав він.

За словами Миколи Різака, він про це негайно повідомив керівництву Херсонської облдержадміністрації. «Я їм про це кажу, а вони не вірять. А у мене питання: як могли російські танки, «гради» і БТРи за чотири години пройти від Армянська до Таврійська? Де наш перший ешелон оборони, другий? Де вони?» — додав він.

«26 лютого російські війська захопили місто Мелітополь Запорізької області. Швидке захоплення Мелітополя сталося через те, що ворожі війська пройшли швидко і зайшли зі сторони Криму. Ми це чітко розуміємо»,- зазначив мер міста Іван Федоров і додав, що «вороги йшли через Херсонщину, тому відповідальність здебільшого лежить на спецслужбах, які контролювали цей регіон».

Зауважу пану Федорову, так, вина лежить і на керівництві спецслужб у  захопленні ворогом півдня країни. Але спецслужби НЕ займаються мінуванням чи розмінуванням  або підривом мостів, не відають наказів на їх розмінування або знищення. Це не їх компетенція.

Повна вина лежить на президенту, верховному командуючому ЗСУ і вищому військовому керівництві.  

На думку військових експертів, РОЗМІНУВАННЯ протитанкових мінних загороджень на полях  біля пунктів в’їзду/виїзду «Чонгар», «Каланчак», «Чаплинка» і доріг сполучення і НЕ ПІДРИВ мостів, які з’єднують Крим з материковою Україною, мостів через р. Дніпро (в першу чергу – Антонівського автомобільного і залізничного) і транспортних мостів через водоканали зрошувальної системи в Херсонській області, які були побудовані ще в радянські часи за проектом МО СРСР  призвело до того, що окупація півдня відбулась  протягом кількох днів.

Влада була не готова підривати мости

Представники вищого політичного керівництва не підривали мости, тому що  думали не про життя мирного населення і військових, а про те, що з боку росії «теж люди, які дбайливо ставитимуться до будинків, мостів та іншої інфраструктури».

Однією з головних помилок у перші години після повномасштабного вторгнення рф була неготовність влади нищити об’єкти інфраструктури, аби зупинити російських окупантів.

У цьому зізнався радник глави ОП Михайло Подоляк в інтерв’ю «Фактам». «На мою думку, одна з ключових помилок, це коли почалося інтенсивне вторгнення, але ніхто — ні наші громадяни, ні військові, ні ми як органи управління — не міг повірити в те, що це відбувається у XXI столітті та відбувається з нами. Того раннього ранку 24 лютого ми психологічно не були готові підривати мости»,  – зазначив Подоляк.

Мій коментар: не потрібно всіх узагальнювати. Були і цивільні, і військові, які попереджали, що буде повномасштабна воєнна агресія росії.

Ще у квітні 2019 року я і група старших офіцерів попередили українців, що у випадку обранням Зеленського президентом путін вчинить  повномасштабне вторгнення. Прочитайте наш аналіз, чому не можна було обирати Зеленського главою держави, який одночасно є і верховним головнокомандувачем  ЗСУ.

На восьмий день після інавгурації президента Зеленського, 28 травня 2019 року  я опублікував відкритий лист до нього «І це – не жарти…», у якому наголосив, що путін ВЧИНИТЬ повномасштабне вторгнення і однією з мотивацій цього вторгнення буде сам Зеленський (цитую):

 «Пане Зеленський, застерігаю, що для захисту етнічних росіян, російськомовних громадян i вірян РПЦ в Україні (так звана УПЦ МП), багато з яких мають паспорти РФ, є агентами спецслужб Росії і «п’ятою проросійською колоною» в Україні, на їх слізне прохання, Москва, під виглядом «миротворчої місії», зробить широкомасштабне військове вторгнення і окупує південно-східні регіони України, а можливо, й Київ».

«Нагадаю Вам, у січні 2008 року, будучи членом ПАРЄ, на одному з засідань Політичного комітету, а потім і на її сесії, на основі аналізу отриманої інформації я повідомив про велику вірогідність того, що впродовж місяця Косово в односторонньому порядку проголосить свою незалежність і в цьому регіоні виникне небезпечна ситуація, яка призведе до людських жертв (що і трапилося в середині лютого!). 

У квітні того ж року на сесії ПАРЄ я попередив Європу, що впродовж півроку Росія розпочне воєнну агресію проти Грузії з метою окупації грузинської території, проголошення Південною Осетією і Абхазією «незалежності» (щось на зразок «ЛНР» і «ДНР») і розміщення там своїх військових баз (що і трапилося у серпні 2008 року!). 

Восени 2009 року на черговій сесії ПАРЄ я вже криком попереджав Європу, що після Грузії на черзі буде Україна й анексія Криму! 

Пане Зеленський, ознайомтеся з фрагментом мого виступу 1 жовтня 2009 року на сесії ПАРЄ при розгляді питання «ООН: реформа і держави-члени Ради Європи» (документ № 12018): 

«...Шановні колеги! Я хочу достукатися до ваших сердець і розуму, щоби ви побачили і почули, що реально відбувається сьогодні у стосунках між Україною і Росією, особливо в Криму, щоб нам не довелося в пожежному порядку розглядати на сесії ПАРЄ і в Раді Безпеки ООН питання про чергову агресію Росії, цього разу в Україні. Попереджаю, що через п’ять років анексія Криму стане реальністю, як анексія Абхазії і Південної Осетії в Грузії...».

Після повернення в Київ від колег у Верховній Раді за цей виступ довелося почути, що я «провокатор», «яка може бути війна між Україною і Росією», «ми братні слов’янські народи», «нас пов’язує багатовікова дружба», «у нас великий договір про дружбу», «ми брати навік» і багато такого іншого». 

10 лютого (за 14 днів до початку широкомасштабної агресії росії) ряд видань (Цензор.Нет, Універсум, Український репортер) опублікували мою статтю «Світова психологічна війна, як передвісник розпаду Росії – останньої «імперії зла», у якій я  ВТРЕТЄ попередив Зеленського, що путін вчинить повномасштабне вторгнення, яке призведе до захоплення східно-північних і південних територій і великих людських жертв серед цивільних і військових.

Мій висновок був зроблений на основі глибокого аналізу інформації, опублікованій в західних ЗМІ,  даних розвідок США, Великої Британії, Німеччини і ГУР МО України та отриманої мною конфіденційної інформації від закордонних джерел.

Аналіз цих даних вказував, що вторгнення росії в Україну є НЕМИНУЧИМ і буде після 20 лютого.

Війська рф можуть  захопити дві третини української території, атакуючи з кількох флангів та в кілька етапів.

У першому варіанті очікується, що росія влаштує одночасну атаку з території окупованого Криму, а також через території ОРДЛО. У другому сценарії розглядається можливість нападу через південь і північний схід України, а також наступ на Київ із півночі.

У статті я опублікував карту, на якій були позначені найбільш ймовірні  напрямки вторгнення російських військ в України.

Події, які відбулися після 24 лютого, на жаль, підтвердили мою інформацію, висновки і напрямки наступу російських військ.

У статті я наголосив, що загроза повномасштабної воєнної агресії з боку росії і окупації значної частини території України є РЕАЛЬНОЮ, поки при владі путін. Ми повинні бути постійно готові до гарячої фази війни. Українці здатні дати відсіч російській агресії.

Також нагадав, що ще в 2017 році я попереджав, що Україна перетвориться в епіцентр глобальної геополітики, де буде вирішуватися не лише її майбутнє, а й майбутнє всієї цивілізації та перерозподіл сфер політичного і економічного впливів.

Знайдіть час прочитати цей аналітичний матеріал за 10 лютого.

Він був написаний не лише для влади, а, в першу чергу, для 73% виборців, які обрали по «приколу» кіношного «Голобородька» президентом України, з надією, що вони прозріють і не будуть сліпими до сьогоднішнього Зеленського, який як актор грає роль президента і верховного головнокомандувача ЗСУ.

Сьогодні з «Голобородька» він перевтілився у «ніцномовця» (ніцно – той, що  говорить весь час, завжди, постійно, дуже часто, що аж дратує) – «говірливу голову», яка щодня читає написані йому патріотичні розумні тексти, які лунають з екранів телевізорів і на ютуб каналах.

Знову абсолютна більшість людей наступила на одні і ті ж граблі і  перебуває в ІЛЮЗІЇ ОБМАНУ Зеленського. 

Цитуємо далі Подоляка. За його словами, ситуація змінилася вже ввечері 24 лютого.

«Перші кілька годин думали: ми вкладали кошти у комфорт для людей, як тепер руйнувати все це? Ось цю тодішню неквапливість вважаю фундаментальною помилкою (це не помилка, а ЗЛОЧИН – Авт.).

Однак десь о 18:00 вже побачив в очах рішучість: заради захисту країни все руйнуватимемо разом із цими російськими іржавими танками. Ми ж думали, що з того боку теж люди, що вони дбайливо ставитимуться до будинків, мостів та іншої інфраструктури», – продовжив радник глави ОП.

«Загалом, коли були відкинуті всі сумніви, почалося максимально жорстоке знищення елементів інфраструктури. Треба зруйнувати — зруйнуємо, головне знищити енну кількість техніки ворога та його самого. Ми швидко розібралися, що перед нами орда», – додав Подоляк.

Мій коментар. Виходить, що до вторгнення росії Подоляк і Зеленський не знали, що «перед ними орда» і продовжували заглядати вбивці путіну у вічі, вважаючи, що він також «люди». Наївний мов діти, а може і ні…

Подоляк дав свідчення ЗМІ, яким підтвердив, що в діях президента Зеленського мінімум є ознаки кримінального правопорушення – злочинна службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки і карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 2 ст. 367  КК).

Дякую Подоляку за зізнання. Думаю, майбутній суд над Зеленським врахує це, якщо він піде на угоду зі слідством.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов уже критикував радника голови Офісу президента Михайла Подоляка через заяви останнього щодо стану обороноспроможності держави в цілому, зокрема – потреб в військовій допомозі.

«Я не розумію, чому він робить такі заяви. Він представник Генштабу? Я його бачив тільки на пеньках у Януковича. Не розумію, з якого переляку він зараз є голосом армії. Такі речі має казати Залужний (головнокомандувач ЗСУ – Авт.), Шаптала (начальник Генштабу ЗСУ – Авт.) та міністр оборони», – наголосив Данілов.

Подоляк відреагував на критику Данілова: «Я, чесно кажучи, не зовсім розумію, навіщо люди оце все говорять... Я навіть не готовий коментувати слова Данілова. Оскільки я вважаю, що ця людина, певно, веде якусь власну інформаційну кампанію. Я не знаю, навіщо він це робить», – заявив Подоляк в інтерв'ю «Бабель».

Далі Подоляк стверджує, «десь о 18:00 24 лютого я вже побачив в очах рішучість: заради захисту країни все руйнуватимемо разом із цими російськими іржавими танками».

У кого він «побачив в очах рішучість» - я не знаю. Але точно знаю, що бої в районі Антонівського мосту почалися 25 лютого – через добу після початку повномасштабного вторгнення.

Запитання до Зеленського як до верховного головнокомандуючого  ЗСУ:

Чому він, маючи в запасі цілу добу до взяття російськими військами під контроль Антонівський автомобільний міст, НЕ ВІДДАВ НАКАЗ ЗНИЩИТИ його разом з Антонівським залізничним мостом та всі інші мости через р. Дніпро і водоканали зрошувальної системи в Херсонській області, що дозволило окупантам вийти на кордон  Херсон – Нова Каховка – Каховка - Миколаїв?

Чому він НЕ ВІДДАВ НАКАЗ підірвати всі мости, які з’єднують Крим з материковою територією України, якщо вони, як стверджує Генштаб ЗСУ, були ЗАМІНОВАНІ?

Військові експерти стверджують, що при знищенні цих мостів ворог НЕ ЗМІГ би  захопити Херсон і окупувати Херсонську область і значну частину Запорізької області.

Вночі 26 лютого 5 російських військових гелікоптерів висадили десант у місті Миколаєві, який був знищений. Вранці цього ж дня російські танки в’їхали в Миколаїв зі стрільбою і спробували прорватися в центр міста. Після бою з бійцями ЗСУ та ТРО окупанти, понісши значні втрати, втекли в сторону Херсона. 1 березня  російські війська колонами почали оточувати Миколаїв і Херсон. Захисники відстояли місто корабелів і відтіснили ворога до Херсонської області.

                                                                                     Мапа бойових дій станом на 21.09.2022

Мости, які з’єднували Крим з материковою територією України,  НЕОБХІДНО було знищити, як тільки ворог рано вранці 24 лютого наніс перші ракетні удари по позиціям українських військ і по мостам пішли танки і бронетехніка агресора. Щоб запустити механізми підриву мостів достатньо  декілька секунд (це не часи Другої світової війни, що потрібно було підпалювати бікфордів шнур або використовувати динамо-машину для підриву електричного детонатора через довгий провід для забезпечення безпеки підривника).

Радник глави Офісу президента Олексій Арестович заявив, що причини, через які південь України, зокрема, Херсон та Нова Каховка, був окупований російськими військами, хай встановлює слідство. Якщо коротко – ворог захопив цю частину країни через помилки з боку України.

Про це він сказав в інтерв'ю Марку Фейгіну за підсумками 8 травня.

"Чому не підготували Херсон, Нову Каховку? Чому не замінували мости, чому не підірвали?" – запитав Фейгін. «Відповідь дуже коротка у тих, хто цією темою займається: «ПРО*БАЛИ», – відповів Арестович.

"Хто, чого і як – так, розбиратимемося, зокрема розбираються правоохоронні органи. Тому що – де некомпетентність, де зрада – це найбільше запитання. Там розбираються, і обов'язково всім дадуть оцінки – і кадрові, і персональні, і кримінальні, і всі на світі", – сказав Арестович.

Далі він почав виправдовувати президента Зеленського і главу його офісу, свого шефа Єрмака, заявивши, що наразі активізувалися спроби у всіх провалах звинуватити Офіс президента. На його думку, це неправильно – "нехай кожен баран несе свої Фаберже", – заявив радник голови ОП.

"А 360 тисяч чиновників між нами та землею? Це хто? Вони хоч якось, хоч за щось відповідають? А військове командування, до якого дуже багато питань уже?" – поставив кілька риторичних запитань Арестович і повторив, що "розбиратимемося".

Минуло понад сім місяців, але до цього часу не «розібралися» - керівництву держави «НЕНАЧАСІ», тому що  головними винуватцями у злочинній здачі півдня України є президент, верховний головнокомандувач ЗСУ Зеленський, Резніков, Єрмак, Баканов, Буданов, Хомчак та інші воєначальники і урядовці.

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів», генерал-лейтенант, народний депутат України 2-6 скликань, член ПАРЄ (2006-2010)

ЗАВЕРШЕННЯ читайте за посиланням.