Обитель зла: як непокараний геноцид провокує нові злочини

Сьогоднішня путінська Росія є яскравою ілюстрацією того факту, що непокаране зло має властивість повторюватися. Комуністичний тоталітарний режим за сімдесят рокі існування вчинив безпрецедентні за своїми масштабами злочини.

Немає жодного сумніву в тому, що за чисельністю жертв СРСР був головним злочинцем світової історії, йдеться в матеріалі Музею Голодомору, опублікованому на  «Радіо Свобода».

Серед злочинів комуністичного режиму: Голодомор 1932–1933 рр., масові штучні голоди 1921–1923 та 1946–1947 рр., масові репресії та депортації, величезна кількість концентраційних таборів та інше.

Україна найбільше страждала відкомуністичного  тоталітарного режиму

Крах комуністичного тоталітарного режиму і розпад Радянського Союзу, які відбулися тридцять років тому, надали можливість подолати важкі наслідки комуністичного минулого. В країнах Балтії, Грузії та Україні відбулася декомунізація із засудженням цього режиму. Росія ж навпаки проголосила себе правонаступницею СРСР.

Наша країна у ХХ столітті найбільше страждала від комуністичного  тоталітарного режиму. Сьогодні, путінський режим знову намагається знищити нас і Україну. Ненависть і злодіяння Сталіна до України, що так і не були покарані, сьогодні  випромінює російський путінський режим.

Організатора Голодомору-геноциду Сталіна, який убив голодом мільйони українців, понад половина (53%) громадян Російської Федерації вважає «великим вождем» (соцопитування, травень 2021 року).

За 20 років існування путінської Росії було споруджено понад сотню пам’ятників кривавому тирану. Лише протягом останнього десятиліття монументальні зображення Сталіна встановлено у Новокаякенті (2012), Бєлореченську (2015), Липецьку (2015), Твері (2015), Архангельську (2016), Новосибірську (2019), Ачинську (2019), Вілюйську (2019), Нелідово (2021) та в інших містах.

У вересні 2017 року  пам’ятник Сталіну з’явився у центрі Москви на Алеї правителів, відкритій з ініціативи Російського військово-історичного товариства.

                                                 Жертви Голодомору, Харківщина. Фото Александра Вінербергера.  

Протягом першої половини ХХ ст. комуністичний режим завдав Українcькому народу неймовірних людських втрат. Окупація України, «встановлення» у 1918-1920 рр. більшовицького режиму; червоний терор періоду «воєнного комунізму» забрав життя близько 1 млн українців. Ще 3,5 млн українців стали жертвами масового штучного голоду 1921–1923 рр., вчиненого більшовиками на чолі з Лєніним  (за матеріалами комплексних судових експертиз кримінального провадження щодо вчинення Голодомору-геноциду СБУ у 2019 – 2021 рр.).  

У 1932–1933 рр. комуністичний тоталітарний  режим вчинив в Україні злочин геноциду, який був скерований на нищення української нації як цілісності, що, в свою чергу, мало усунути потенційну можливість виходу України зі складу СРСР.  

Метою Голодомору-геноциду була ліквідація національно-визвольного руху українців та недопущення відновлення Української держави. Створення передумов геноциду українців почалося ще наприкінці 1920-х років.

Напередодні Голодомору-геноциду більшовики розпочали широку кампанію репресій проти української інтелігенції та національної Церкви. Важливою передумовою геноциду стало руйнування традиційної соціальної структури українського суспільства, яке відбулося під час колективізації через «розкуркулення», масові депортації та експропріацію приватних засобів виробництва. Під час Голодомору-геноциду комуністичний режим знищив в Україні та на українських етнічних землях  10,5 мільйонів українців.

Винищення української інтелігенції продовжилося під час «великого терору» та інших репресивних кампаній 1930-х років, які призвели до загибелі близько 300 тисяч осіб (загалом у 1929–1939 рр. жертвами політичних репресій в Україні стали 651 123 особи). Восени 1939 року репресії були поширені на західноукраїнські землі, які зайняла Червона армія у ході реалізації пакту Молотова-Ріббентропа. Десятки тисяч мешканців цих земель протягом 1939–1941 рр. були вивезені у концтабори та на поселення у віддалені райони СРСР, тисячі ув’язнені та розстріляні.

                                                         Депортація українців під час операції «Запад».

У травні 1944-го комуністичний тоталітарний режим здійснив депортацію кримських татар (киримли) із Криму до Середньої Азії та Сибіру. Це ще один геноцид, вчинений Кремлем на українській землі (примусове переселення кримських татар Верховна рада України визнала актом геноциду 12 листопада 2015 р.).

Протягом двох тижнів з Кримського півострова переселили понад 193 тисячі осіб, яких оголосили спецпоселенцями (виселеними довічно). Ще 13,2 тисячі киримли додатково депортували в 1945–1946 роках. Різке погіршення умов життя на новому місці розселення призвело до суттєвого скорочення чисельності кримськотатарського народу.

Після завершення Другої світової війни замість післявоєнного відновлення комуністичний  режим організував ще один масовий штучний голод в Україні у 1946-1947 роках, жертвами якого стали щонайменше 1,5 млн осіб.

Великих жертв зазнали українці під час національно-визвольної боротьби, яку в другій половині 1940-х – на початку 1950-х років вели проти окупаційного режиму ОУН та УПА. Згідно із офіційними даними, протягом 1944–1952 рр. каральні загони НКВД–МГБ убили понад 153 тисячі осіб, а ще понад 203 тисячі вислали за межі України. У ці ж роки загалом зазнали репресії близько 500 тисяч мешканців Західної України.

Таким чином, лише у першій половині ХХ ст., московський комуністичний тоталітарний режим,знищив понад 17 млн українців. При цьому наведені цифри, вочевидь, є неповними. Шукаючи порятунку від злочинної політики Кремля, у совєтський період чимало українців змушені були залишати рідні землі, багато серед них загинуло за межами України, тому відомості про їхню смерть не були належним чином зафіксовані.

                                              Розкуркулена родина в селі Удачне на Донеччині. Фото Марка Залізняка. 

Росія не тільки не покаялася, а виплекала нового тирана

Російська Федерація як правонаступниця СРСР не лише не покаялася за злочини, вчинені комуністичним режимом Кремля в Україні, ба більше того, путінський режим взявся за плекання антиукраїнських та ксенофобських настроїв, які особливо посилилися в 2014 році, після розгортання агресії Росії проти України. У своїх шизофренічних промовах Путін дозволяв собі заперечувати право України на самостійне державне існування, а Українцям у праві називатися окремою нацією.

У лютому 2022 року путінський російський режим через 90 років після Голодомору-геноциду українців, вимагає «денацифікації» та розпочинає широкомасштабне вторгнення в Україну. Російська армія без жалю убиває українських жінок і дітей, руйнує школи та лікарні, нищить об’єкти цивільної інфраструктури. Злочини, що не були покарані вчасно, на жаль, провокують на повторення їх у майбутньому, яке настало!

Масштаб цієї агресії є безпрецедентним – таких руйнувань та людських втрат наша земля не знала від часів закінчення Другої світової війни. Варварські обстріли  Маріуполя, Харкова, Волновахи, Бучі, Гостомеля, Ірпеня та десятків інших українських міст призвели до справжньої гуманітарної катастрофи. За ці злочини проти людяності та воєнні злочини  керівництво Росії й персонально Путіна чекає Міжнародний трибунал.

Головною причиною, яка призвела до теперішньої ситуації, стала відсутність адекватної оцінки комуністичного режиму та ідеології, як в самій Росії, так і у світі загалом. Після розпаду СРСР, у 1990-х роках,  цивілізований світ не дотиснув Росію та не змусив її пройти процес очищення від злочинної ідеології; не змусили росіян засудити усі злочини комуністичного режиму, вчинені у 1917–1991 рр., зокрема, й в Україні. Це в свою чергу спричинило спочатку символічну, а відтепер й політичну реставрацію в Росії тоталітарного режиму.

Неспровокована агресія Росії проти України, здійснені російськими окупантами масштабні воєнні злочини та злочини проти людяності вже викликали міжнародну ізоляцію путінського режиму. Ніхто у світі не має сумніву у тому, що Росія є країною-терористом, а її політичний режим поставив себе на один щабель із нацистським Третім рейхом та кривавим режимом Сталіна.

Путінська пропаганда та великодержавна міфологія, під впливом яких перебувають сьогодні мешканці Російської Федерації, не дозволяють росіянам адекватно осмислити свою історію, критично оцінити усі помилки минулого та злочини сьогоднішнього дня, вчинені їхньою державою.

Однак, цього разу світ не може повторити своєї помилки 1990-х рр. Росіяни повинні зрозуміти, що без  усвідомлення своєї вини, вони ніколи не зможуть повернутися у коло цивілізованих і демократичних народів.

Путінський режим буде знищений заради майбутнього цілого світу.

Слава Україні!

Національний музей Голодомору-геноциду