Скасування ДПА може призвести до великих освітніх втрат— омбудсмен

Зважити  всі “за” і “проти” і не скасовувати Державну підсумкову атестацію у 2022 році закликав Верховну Раду та Міністерство освіти і науки освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Як інформує Україна молода, про це він написав у Фейсбуці .

“10 лютого до Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій було направлено на розгляд проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року). Проєкт закону пропонує скасувати ДПА для одинадцятикласників”, - ідеться у дописі.

За словами Горбачова, “у 2020-2021 роках скасування ДПА для здобувачів освіти було вимушеним кроком у зв’язку з епідемічною ситуацією".

На його думку, “скасовувати третій рік поспіль цей важливий інструмент оцінювань навчальних результатів учнів базової та старшої школи означає поглибити незнання щодо якості української освіти, яка від початку пандемії й так зазнала суттєвих втрат".

Горбачов звертає увагу, що “цьогорічні одинадцятикласники були випускниками 9 класів на початку пандемії й також не складали тоді ДПА. Тобто фактично їхні освітні результати на рівні базової та старшої школи залишаються не оціненими, і ні заклади освіти, ні держава не можуть наразі порівняти результати їхніх знань до та під час пандемії й відповідно, проаналізувати освітні втрати, виробити певну стратегію. Україна втрачає інформацію про освіту цілого покоління”.

“Ми не знаємо, скільки триватиме пандемія, і якщо щороку скасовувати ДПА для одинадцятикласників, навіть якщо вони складають ДПА в базовій школі - це не дозволить об’єктивно оцінювати здобуті знання та розуміти масштаб освітніх втрат. 

Адже частина випускників - одинадцятикласників складають ЗНО лише з тих предметів, по яких вони посилено готувалися, частина не складають ДПА та ЗНО взагалі, оскільки не вступають до українських закладів вищої освіти або планують вчитися за кордоном, де ЗНО не вимагається. 

Не маючи результатів ДПА, які дозволяють оцінити якість знань в абсолютному вимірі, а не лише у вигляді відносних рейтингів ЗНО, ми втрачаємо можливість мати об’єктивну картину знаннєвих втрат по країні”, - наголосив Горбачов.

За його словами, “для системи освіти важливо після кожного рівня освіти чітко знати, чому саме навчилися наші діти, де у знаннях є прогалини, щоб розуміти, що змінювати в освітній системі, змісті освіти, методиках. ДПА і є тим інструментом, який дозволяє оцінити результати, котрі ми отримали за певний період шкільного навчання”.

“Батьки здобувачів освіти скаржаться на зниження рівня знань своїх дітей в умовах пандемії та дистанційного навчання. Причинами зниження якості освіти є: нерівний доступ дітей до освіти, відсутність або нестача комп’ютерного обладнання, незадовільна якість інтернету або його відсутність, психологічні особливості щодо сприйняття інформації дітьми різного віку, - незадовільна якість навчального процесу з боку деяких педагогів, втрата мотивації до навчання здобувачами освіти”, - додав омбудсмен.

Як зазначив Горбачов, “наразі ні заклади освіти, ні держава не володіють інформацією про ці втрати й відповідно не можуть виробити певний план їх компенсації та компенсувати ці знання”.

Він усіляко підтримує “дії уряду та Міністерства освіти і науки, які розпочали організаційну підготовку для проведення освітніх вимірювань: створюватимуться екзаменаційні центри, планується адаптація програмного забезпечення та інші заходи. А пілотний проєкт організації та проведення освітніх оцінювань в екзаменаційних центрах планується провести у 2024 році”.

“Але інформація про рівень знань українських школярів потрібна вже тут і зараз. Саме цю інформацію надає ДПА”, - підкреслив Горбачов.

Як повідомляла УМ, гімназисти першої Черкаської гімназії  вивчають загалом по кілька мов — не лише звичну англійську, а й французьку, німецьку, іспанську, китайську, польську. Тож  спілкуватися зі світом вони уміють, люблять і давно дружать з однолітками з багатьох країн Європи, Америки, Китаю, Японії та традиційно вступають до провідних вишів інших країн. В середньому до 30%  випускників стають студентами західних університетів.