Українському фольклористу та етнографу Опанасу Марковичу – 200

Сьогодні, 8 лютого, 200 років від дня народження Опанаса Марковича (Маркевича), українського фольклориста, етнографа, діяча Кирило-Мефодіївського товариства, чоловіка письменниці Марко Вовчок.

Про це у вівторок, нагадує Україна молода.

Опанас Васильович Маркович належить до числа тих Великих українських патріотів, що самовіддано працювали на ниві рідної культури і за життя не були обігріті промінням заслуженої слави. І хоча доля відміряла йому недовгий вік - усього 55 років, на теренах україністики він встиг зробити чимало.

Перу Марковича належать праці "Описание Малоросами" та "Записки о дворянском сословии Черниговской губернии", які свого наукового значення не втратили й до сьогодні. Фольклорно-етнографічні дослідження Марковича друкувалися у виданнях істориків Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Амвросія Метлинського. Він написав музику до "Наталки Полтавки" Івана Котляревського, оперу "Чари", яку критика оцінювала досить високо.

Він народився селі Кулажинці Гребінківського району, Полтавської області. У 1836 закінчив Пирятинське 4-х класне міське училище і батько відправив Опанаса до 2-ої Київської гімназії, при Київському університету св. Володимира, де ректорував їх близький родич Михайло Максимович. Викладали в гімназії університетські професори. Сам Максимович читав історію і словесність.

У рік закінчення університету (1846) Опанас Маркович увійшов до Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 році за участь у діяльності братства та знайдене під час обшуку "стихотворение возмутительного содержания" (йдеться про твір Тараса Шевченка "І мертвим, і живим...") Марковича на три роки висилають до міста Орла під нагляд поліції.

Тут, в Орлі, у будинку Катерини Мордові Маркович зустрівся з Машею Вілінською, яка пізніше стала його дружиною.

Ще в університеті почав записувати українські пісні, приказки, обряди, звичаї. Протягом літа й осені 1851 разом із дружиною мандрував селами Чернігівщини й Полтавщини, де також записав народні пісні, приказки, приповідки, характерні вислови селян. Усього зібрав декілька сотень пісень із нотами та близько 50 тисяч (із варіантами) приказок, прислів’їв, загадок. Не маючи змоги систематизувати й видати зібраний матеріал, передав записи фольклористу М. Номису, який видав його під назвою «Украінські приказки, прислівъя и таке инше» (1864).

У 1840-х брав участь в укладанні видання «Словник української мови» під керівництвом П. Білецького-Носенка.

Дружив із Т. Шевченком. Після його смерті організував у м. Санкт-Петербурзі концерт пам’яті, кошти від якого передані родичам поета.

Останні роки життя Опанаса Марковича пов'язані з Черніговом. Саме тут він познайомився із співачкою Меланією Загорською, яка співала головну партію в його опері "Чари". На жаль, партитура опери не збереглася. Меланія стала Опанасові Васильовичу вірною подругою.

Помер Опанас Маркович на 55-ому році життя від сухот. Оцінюючи його заслуги перед Україною, журнал "Киевская старина" написав: "Пішла з життя благородна І талановита людина, сіяч добра, краси та науки".

Як повідомляла УМ,  7 лютого, виповнилося 116 років від дня народження Олега Антонова – прославленого авіаконструктора, ім’я якого носять найбільші в світі літаки – «Руслан» та «Мрія».