Сміхові романи як мінне поле: рецензія на книжку Віталія Запеки «Герої, херої та не дуже»
Хоч особисто й не знайомий з Віталієм Запекою, ризикну припустити: це людина із на заздрість високою планкою оптимізму. >>
Микола Кочерга під час участі в заходах, присвячених Дню пам’яті Батурина, 2013 р. (Фото надане НІКЗ «Гетьманська столиця»)
13 листопада відзначає 85-ий день народження президент Фундації Голодомору-геноциду (США), голова Експертно-наукової ради при Національному музеї Голодомору-геноциду, відомий меценат і громадський активіст Микола Кочерга (м. Чикаго, США).
Микола Гнатович Кочерга народився 1936 року в Батурині, що на Чернігівщині, в родині інженера. Наприкінці 30-х років родина змушена була виїхати до Донецька.
У роки Другої світової війни сім’я Гната Кочерги потрапила до Німеччини, а після її капітуляції в травні 1945-го виїхала до Сполучених Штатів Америки. Проте навіть далеко від Батьківщини своїх дітей родина виховувала в любові до України, її мови та традицій.
Уперше на свою малу батьківщину — в Батурин – пан Микола приїхав у 1988 році. А коли Україна здобула незалежність, стає тут частим гостем.
Відтоді Микола Гнатович активно допомагає країні, в якій народився, як меценат. Зокрема, пожертвував значну суму коштів на відкриття українського консульства у місті Чикаго, активно долучається до мистецьких проєктів, підтримує Національний музей Голодомору-геноциду. Крім того до анексії Росією Криму опікувався музеєм Лесі Українки в Ялті.
Водночас благодійник багато допомагає своєму рідному Батурину. Важливою подією стало зведення в місті нового п’ятибанного храму Покрови Пресвятої Богородиці у 2007-2008 роках.
Святиня була споруджена за ініціативи Миколи Гнатовича за благодійні кошти (переважно української діаспори). А в 2011 році Микола Кочерга ініціював відкриття при церкві Центру дитячої творчості, яким продовжує опікуватися.
У 2003 році до фондової збірки Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» меценат передав картину Андрія Гончара «Гетьман Іван Мазепа», яка нині експонується в Палаці Кирила Розумовського.

Згодом подарував заповіднику знамениту картину Миколи Данченка «Батуринські яблука», полотно народного художника України Олександра Івахненка «До бою», гравюру Олександра Данченка «Після бою», а також картину Олексія Куценка «Розмова з повним місяцем. Батуринський скрипаль».
Чимало коштів давав пан Микола для придбання експонатів, комп’ютерної техніки, що дало можливість налагодити більш ефективну роботу заповідника і навіть випускати власну газету «Слово «Гетьманської столиці».

Гравюра «Після бою». Олександр Данченко.
Також Микола Гнатович є одним зі співорганізаторів обласного музичного фестивалю-конкурсу молодих виконавців ім. А. К. Розумовського. Не залишає поза увагою меценат і батуринські школи та місцеву лікарню.
«Навіть якщо моя матеріальна допомога не завжди була така велика, як потрібно, але, гадаю, що для тих людей, якими опікуємося я і мої друзі, важлива моральна підтримка, усвідомлення того, що про них турбуються», - скромно наголошував в одному з інтерв’ю меценат.
Колектив "України молодої" вітає Миколу Кочергу з днем народження. Многая і благая літа у доброму здоров’ї, невичерпної енергії та Божого благословення!
Нагадаємо, що сьогодні, 13 листопада, також відзначається річниця Батуринської трагедії.
Хоч особисто й не знайомий з Віталієм Запекою, ризикну припустити: це людина із на заздрість високою планкою оптимізму. >>
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>
У Києві проходитиме 23 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Серед понад 240 дуже-дуже важливих і потрібних подій XIV Книжкового Арсеналу в Києві все ж було дві, які по-особливому вирізнялися. >>
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
У Києві презентують перший вініловий реліз сучасної української класичної музики у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» — альбом «Спроможні» (Empowered). >>