Інтернет-портал «Віртуальний музей російської агресії» вперше презентували в Україні у вівторок.
Портал містить об’єктивну інформацію про ключові події та злочини, вчинені під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей.
Всі бажаючі можуть не лише просувати цю платформу, але й наповнювати її.
«За порєбріком» буде сильно пригорати. Завершили роботу над першою частиною одного із наших стратегічних проєктів 2020-2021 року - Віртуальним Музеєм Російської Агресії.
Презентуємо саму платформу та перші 20 кейсів, які розкривають подробиці злочинних дій тимчасових російських окупантів в Криму», - наголосив, анонсуючи презентацію порталу, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Антон Дробович.
І додає: «Доступ до правди англійською та українською мовами, чесна історія подій від 2014 року на базі офіційних документів, свідчень, матеріалів проваджень, звітів міжнародних та українських організацій. Широка тематика - від насильницьких зникнень до військових та екологічних злочинів».
Зауважимо, що Віртуальний музей російської агресії» створено завдяки продуктивній колаборації Українського інституту національної пам'яті, Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Офісу генпрокурора, прокуратури АР Крим та міста Севастополя, Міжнародного фонду «Відродження», а також Центру дослідження безпекового середовища «Прометей».
Портал створювався тривалий час. І наразі є один із перших у світі та унікальних цифрових інструментів, де кожен може отримати доступ до правди про війну, а також зберегти пам’ять про неї.
Ресурс уже містить: свідчення очевидців, архівні та усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій. Він дозволяє дослідити перебіг подій та наслідки російської агресії в окремих містах і селах.
Також віртуальний музей містить банк фотографій, пов’язаних з подіями в Криму; архів усних історій про початок тимчасової окупації. Незабаром наповниться й окремий розділ про війну на Донбасі.
«Саме право на правду – одна з ключових цілей перехідного правосуддя, що передбачає документування подій, дотичних до збройного конфлікту, встановлення історичної правди, максимально повне та правдиве інформування населення про хід та наслідки збройного конфлікту».
На його думку, Віртуальний музей російської окупації може слугувати базовим освітнім проєктом і для підростаючого покоління українців.
«Школярам також важливо пояснювати позицію стосовно окупованих територій. У тому числі, щодо силового захопленням суверенних територій України, «референдуму», проведеного під дулами автоматів російських військових, та супротив мешканців півострова» - наголосив пан Поночовний
Тоді як Постійний представник президента в АРК Антон Кориневич вважає вважливим спільно реалізовувати ті проєкти, які сприятимуть якнайшвидшому припиненню тимчасової окупації Криму.
За словами міністра культури Олександра Ткаченка, російська агресія проти України, що триває вже восьмий рік, заслуговує на те, щоб про неї знав увесь світ, щоб про неї пам’ятали наші діти та онуки.
«Злочини РФ проти України мають бути зібрані, класифіковані. Їм має бути надана відповідна не лише карна, а й історична відповідальність. Нам потрібно віртуально захищати себе, бо війна йде на різних фронтах, в тому числі, на фронті фальсифікацій та фейків», – заявив Ткаченко.
За словами міністра, експозиція щодо злочинів у Криму – лише початок, далі у планах – кейси з окупації Донбасу.
На його думку, така інформація з ресурсу буде корисною для іноземних журналістів як надійне джерело для висвітлення теми. Саме тому сайт має разом з українською, ще англомовну версію.
ДОВІДКА «УМ»
Віртуальний музей російської агресії – один із перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу кожного до правди про війну. Уся інформація є достовірною, об’єктивною та базується на даних, підтверджених офіційними українськими та міжнародними організаціями.
До роботи над проєктом долучилися авторитетні українські неурядові організації, що після початку російської агресії займаються документуванням злочинів, правопорушень та іншої важливої інформації щодо подій та наслідків збройного конфлікту на території України, надають допомогу жертвам війни.
Зокрема, партнерами проєкту стали Українська Гельсінська спілка з прав людини, Кримська правозахисна група, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» і часопис «Чорноморська безпека», Інститут Чорноморських стратегічних досліджень, Регіональний центр прав людини, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Крайова Рада Українців Криму, Центр громадянської просвіти «Альменда», громадська організація «Корпус справедливості», Кримськотатарський ресурсний центр, інформаційне агентство «Центр журналістських розслідувань», Кримський інститут стратегічних досліджень, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Центр прав людини ZMINA, КримSOS, Центр близькосхідних досліджень, газета «Кримська світлиця», Міжнародна волонтерська спільнота «Інформнапалм».
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>