Допрем'єрний показ науково-документального фільму «Імені Виговського» відбувся з нагоди 362-річчя Конотопської битви на Сумщині цими днями.
Зокрема, спочатку стрічку показали у Сумах 8 липня, а вже 9 липня – у Конотопі, тим більше, що в цьому місті з 7 до 9 липня відзначали річницю історичної битви, в якій українські козаки під проводом гетьмана Виговського, разом із кримськотатарським військом, розбили московське військо. Стрічку із задоволенням подивилися військові Сумського гарнізону.
Про це повідомляє Україна молода з посиланням на місцеві ЗМІ Сумщини у суботу.
Над створенням кінострічки працювала кіностудія «Кінематографіст» Національної спілки кінематографістів України. Водночас фільм був зроблений на замовлення Міністерства культури України.
Ідея створення належить письменникові та сценаристу Богданові Жолдаку, а головну роль зіграв актор Віталій Степанець. Робота над стрічкою тривала вісім місяців, а зйомки відбувалися у квітні-травні 2019 року на Сумщині, зокрема, на місці розташування Конотопської фортеці та на полі бою, де тривала битва.
Зауважимо, що стрічку "Імені Виговського" знімали переважно на Конотопщині. Допомагали у створенні картини історики, письменники та краєзнавці.
Фільм почали знімати два роки тому у квітні 2019 року – тоді ще з нагоди 360-річчя цієї історичної події безпосередньо на місці Конотопської фортеці та на полі Конотопської битви.
Але презентувати до ювілею не встигли. Загалом робота над стрічкою тривала вісім місяців. Один із оповідачів – сумський історик і краєзнавець Олег Корнієнко — також брав учать в її створенні. Фільм сьогодні дивився вперше.
"Фільм обмежений хронометражем, але я його зараз дивлюся і згадую, як знімали ці чи інші епізоди. У мене немає ніяких претензій чи заперечень. Я просто знаю більшість із людей, які знімалися у цьому фільмі. Маю на увазі, в першу чергу істориків: Анатолія Бульвінського, Кирила Галушка, Олексія Сокирка. Для мене – це мої друзі, колеги", — сказав пан Корнієнко у коментарі «Суспільне. Суми».
Режисер Олег Володкевич (ліворуч) разом з іншими творцями фільму в Конотопі.
За словами режисера фільму Олега Володкевича, бюджет документального кіно був невеликим:
"Там — три мільйони з лишком, здається, бюджет був цього фільму. Ми починаємо адаптувати цей сценарій під ці кошти, що ми можемо собі дозволити, а що не можемо собі дозволити. Консультуємося з Олексієм Сокирком – істориком, кандидатом історичних наук. Він видає нам прекрасні ідеї. І навіть цю пісню, яка звучала – це ж його була ідея. Сидимо, а він каже: Олеже, є у Компаніченка такий прекрасний марш. Зараз я вам його знайду. У телефоні знаходить — і відразу він чіпає мене чимось".
І додає: "З трьома коняками, вісім московитів, дев’ять — максимум і трохи козаків було більше, які знімалися у різні часи. Наприклад, що стосується Гуляниської фортеці, то це одні козаки, що стосується Виговського, який йде з татарами, – це інші козаки. То ми це якось між собою маніпулювали".
Фільм має дві паралельні лінії: історичну — з гетьманом Іваном Виговським у ході московсько-козацької війни 1659 року та лінію сьогоднішньої російсько-української війни на сході країни. В останній показані військові Конотопської 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
"Фільм показав наскільки були тяжкими часи у той момент, коли Виговському необхідний був час для того, щоб зібрати військо і виступити проти московського. І саме цей фільм, я вважаю, необхідно показувати. Вже восьмий рік іде війна, восьмий рік гинуть наші хлопці, наші дівчата", — каже глядач Віталій Білобородов.
Як повідомляла «УМ», з нагоди 370-річчя битви під Берестечком протягом тижня на території Волинської і Рівненської областей відбувалися пам’ятні заходи.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>