Допрем'єрний показ науково-документального фільму «Імені Виговського» відбувся з нагоди 362-річчя Конотопської битви на Сумщині цими днями.
Зокрема, спочатку стрічку показали у Сумах 8 липня, а вже 9 липня – у Конотопі, тим більше, що в цьому місті з 7 до 9 липня відзначали річницю історичної битви, в якій українські козаки під проводом гетьмана Виговського, разом із кримськотатарським військом, розбили московське військо. Стрічку із задоволенням подивилися військові Сумського гарнізону.
Про це повідомляє Україна молода з посиланням на місцеві ЗМІ Сумщини у суботу.
Над створенням кінострічки працювала кіностудія «Кінематографіст» Національної спілки кінематографістів України. Водночас фільм був зроблений на замовлення Міністерства культури України.
Ідея створення належить письменникові та сценаристу Богданові Жолдаку, а головну роль зіграв актор Віталій Степанець. Робота над стрічкою тривала вісім місяців, а зйомки відбувалися у квітні-травні 2019 року на Сумщині, зокрема, на місці розташування Конотопської фортеці та на полі бою, де тривала битва.
Зауважимо, що стрічку "Імені Виговського" знімали переважно на Конотопщині. Допомагали у створенні картини історики, письменники та краєзнавці.
Фільм почали знімати два роки тому у квітні 2019 року – тоді ще з нагоди 360-річчя цієї історичної події безпосередньо на місці Конотопської фортеці та на полі Конотопської битви.
Але презентувати до ювілею не встигли. Загалом робота над стрічкою тривала вісім місяців. Один із оповідачів – сумський історик і краєзнавець Олег Корнієнко — також брав учать в її створенні. Фільм сьогодні дивився вперше.
"Фільм обмежений хронометражем, але я його зараз дивлюся і згадую, як знімали ці чи інші епізоди. У мене немає ніяких претензій чи заперечень. Я просто знаю більшість із людей, які знімалися у цьому фільмі. Маю на увазі, в першу чергу істориків: Анатолія Бульвінського, Кирила Галушка, Олексія Сокирка. Для мене – це мої друзі, колеги", — сказав пан Корнієнко у коментарі «Суспільне. Суми».
Режисер Олег Володкевич (ліворуч) разом з іншими творцями фільму в Конотопі.
За словами режисера фільму Олега Володкевича, бюджет документального кіно був невеликим:
"Там — три мільйони з лишком, здається, бюджет був цього фільму. Ми починаємо адаптувати цей сценарій під ці кошти, що ми можемо собі дозволити, а що не можемо собі дозволити. Консультуємося з Олексієм Сокирком – істориком, кандидатом історичних наук. Він видає нам прекрасні ідеї. І навіть цю пісню, яка звучала – це ж його була ідея. Сидимо, а він каже: Олеже, є у Компаніченка такий прекрасний марш. Зараз я вам його знайду. У телефоні знаходить — і відразу він чіпає мене чимось".
І додає: "З трьома коняками, вісім московитів, дев’ять — максимум і трохи козаків було більше, які знімалися у різні часи. Наприклад, що стосується Гуляниської фортеці, то це одні козаки, що стосується Виговського, який йде з татарами, – це інші козаки. То ми це якось між собою маніпулювали".
Фільм має дві паралельні лінії: історичну — з гетьманом Іваном Виговським у ході московсько-козацької війни 1659 року та лінію сьогоднішньої російсько-української війни на сході країни. В останній показані військові Конотопської 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
"Фільм показав наскільки були тяжкими часи у той момент, коли Виговському необхідний був час для того, щоб зібрати військо і виступити проти московського. І саме цей фільм, я вважаю, необхідно показувати. Вже восьмий рік іде війна, восьмий рік гинуть наші хлопці, наші дівчата", — каже глядач Віталій Білобородов.
Як повідомляла «УМ», з нагоди 370-річчя битви під Берестечком протягом тижня на території Волинської і Рівненської областей відбувалися пам’ятні заходи.
Упродовж тривалого перебування України у московському ярмі злочинно-людожерська влада деспотичної імперії зла (царська й комуністична) люто гнобила наш позбавлений національно-політичних прав бездержавний народ. >>
Урочисто відкрито перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні за участі членів української урядової делегації на чолі з віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою, представників мерії Єрусалима, МЗС Ізраїлю, Кнесету, української громади та послів іноземних держав. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» пройшла презентація спецвипуску журналу «Антиквар», присвяченого чернігівському Спасо-Преображенському собору. >>
Національний музей історії України отримав понад 7 тисяч унікальних археологічних цінностей. Артефакти виявили працівники ДБР у колишнього народного депутата України, який на початку двохтисячних років очолював Раду Міністрів АР Крим. >>
27 листопада 2025 року, до Дня вшанування пам’яті жертв Голодомор геноциду, Православна Церква України вручила високі церковні нагороди двом видатним дослідникам злочину комуністичного режиму, вчиненого проти української нації. Таким чином духовенство відзначило їхній вагомий внесок у збереження іст >>
Унікальну картографічну експозицію «Imago Ucrainае на картах XV—XX століть» відкрили нещодавно у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. >>