Цей день в історії: День пам’яті Батурина

Батурин займає особливе місце в історії України. І не лише тому, що впродовж майже півстоліття був гетьманською столицею, а й тому, що став українською Голгофою, символом непокори українського народу чужоземному поневоленню.

Про це нагадує Україна молода в День пам'яті Батурина, який відзначається 13 листопада. 

В листопадові дні 1708 року Олександр Меншиков підступав до Батурина з чітким наміром покарати гетьмана Мазепу за те, що той насмілився підняти прапор боротьби за свободу України. На жаль, Меншиков досяг свого, спаливши гетьманову столицю та перебивши її жителів та оборонців. І от настала вже 308-ма річниця знищення Гетьманського Батурина, однак, не можливо забути подвигу наших предків, які віддали своє життя за найцінніше - за Волю та Незалежність.

Батурин кілька десятиліть був гетьманською столицею України у 17—18 століттях. Тоді як Крути — місце, де біля залізничної станції 29 січня 1918 року відбувся знаменитий бій молодих захисників Української Народної Республіки з російським військом, що йшло на столицю УНР.

Ці святі місця пов’язані тим, що йдеться про захист української державності, конкретніше — спротив російській агресії. І це не випадковий збіг, такою вже вона є, наша українська історія, літопис трагедій.

З Батурином пов`язана наша велика національна трагедія. 13 листопада 1708 року російські війська, направлені в Україну московським царем Петром І, підступом взяли гетьманську столицю, скориставшись відсутністю тут основних українських військ.

Козацьке військо Івана Мазепи в цей час перебувало на півночі Сіверщини, де з`єдналося зі шведською армією короля Карла ХІІ. І саме союз нашого гетьмана зі Швецією, його спроба відновити незалежну українську державу і викликали пряму російську агресію проти України й знищення її столиці.

Батурин був повністю спалений, майже всі кільканадцять тисяч мешканців, включаючи жінок, дітей, старих людей, були вбиті московитами. Місто, у тому числі церкви, архіви, було пограбоване, все найцінніше було вивезене в Московію.

Як бій під Крутами замовчувався за радянських часів, так і трагедія Батурина й взагалі історична пам'ять про гетьманську столицю були викреслені в суспільстві на кілька століть. І відновлена була ця історична пам'ять лише в незалежній України. Зокрема, національне відродження Батурина починали ще на сконі СРСР, у 1990 році, Чернігівські обласні організації Народного Руху і Товариства «Просвіта», тоді ще активні, дієві, не такі убогі, як нині. Та й часи були сповнені ентузіазму, ейфорії.

У Батурині, особливо після створення Національного заповідника «Гетьманська столиця», місцева влада і науковці проводять дуже багато патріотичних заходів. А дві головні акції набули особливо великого резонансу. Це Козацьке свято в другу неділю червня і вшанування пам`яті жертв Батурина у листопаді.

Козацьке свято, як правило, проводилося у масштабі області, в деякі роки й всієї України, а одного разу це було навіть міжнародне свято. Обласним святом воно перестало бути у 2014 році. - через війну.

Після кількарічної паузи козацькі свята знову вийшли на всеукраїнський рівень. Правда, уже у форматі дводенних фестивалів «Батурин-фест». Н

В обох головних акціях, і у червні, і в листопаді, беруть участь представники влади, не дуже великого калібру, і політики, часто й всеукраїнського рівня. Останні — хто з патріотичних мотивацій, хто задля піару.

З п'яти попередніх президентів четверо взагалі не були на цих акціях. Був лише Віктор Ющенко, котрий багато зробив для відродження Батурина. 

Ющенко багато разів був у Батурині ДО і ПІСЛЯ президентства

"Я бачив його на грандіозному Міжнародному козацькому святі влітку 1994 року, тоді ще скромного 40-річного голову Національного банку, зіштовхнувся з ним у фойє будинку культури і здивувався, чому він не сидить у президії урочистостей. Бачив у 2004 році, на відкритті спорудженого на Цитаделі центрального об’єкту меморіалу — величного Козацького хреста (робота нашого земляки. видатного митця Анатолія Гайдамаки), пам’ятника, встановленого за ініціативи Ющенка, який уже йшов на посаду президента", - пише редактор газети «Світ-інфо», Чернігів Петро Антоненко.

"Для чого знати про трагічну долю столиці нашої Гетьманської держави…? Кожен українець на прикладі Батурина має чітко усвідомити всю сутність російської державної політики по відношенню до України і завжди пам’ятати, що стрічки нашого гімну саме про це: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду!». Готовність українців захищати Батьківщину формувалася у великій мірі саме тут, в самому серці Гетьманщини, в Батурині!", - зазначено на сторінці "Гетьманска Столиця" у Фейсбук

Шостий президент держави Володимир Зеленський на акцію в Батурин 13 листопада навряд чи приїде. Адже він захворів на коронавірус.